ЛЕ́СИН Василь Максимович (08(21). 03. 1914, с. Хотіївка, нині Корюків. р-ну Черніг. обл. — 25. 02. 1991, Чернівці) — літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1968), професор (1968). Літ. премія ім. Д. Загула (1991). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Харків. пед. ін­ститут (1940). Учителював; працював у Львів. (1948–52) та Чернів. (1952–91; до 1977 — завідувач кафедри укр. літ-ри) університетах. Викладав укр. літературу кін. 19 — поч. 20 ст., вступ до літе­ратуро­знавства. Досліджував творчість буковин. письмен­ників В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, О. Ма­ковея, Ю. Федьковича, а також О. Кобилянської, Лесі Українки, І. Франка та ін., опублікував чима­ло рец. на їхні твори. Спів­автор (разом із О. Пулинцем) «Короткого словника літературо­знавчих термінів» (1961) та «Словника лі­тературо­знавчих термінів» (1965; 1971; обидва — Київ). Автор низ­ки літературозн. та краєзн. статей в УРЕ та УЛЕ. Його іменем на­звано вулицю у Чернівцях та аудиторію у Чернів. університеті.