Лесин Василь Максимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лесин Василь Максимович

ЛЕ́СИН Василь Максимович (08(21). 03. 1914, с. Хотіївка, нині Корюків. р-ну Черніг. обл. – 25. 02. 1991, Чернівці) – літературознавець. Д-р філол. н. (1968), проф. (1968). Літ. премія ім. Д. Загула (1991). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Харків. пед. ін-т (1940). Учителював; працював у Львів. (1948–52) та Чернів. (1952–91; до 1977 – зав. каф. укр. літ-ри) ун-тах. Викладав укр. літ-ру кін. 19 – поч. 20 ст., вступ до літе­ратурознавства. Досліджував творчість буковин. письменників В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, О. Ма­ковея, Ю. Федьковича, а також О. Кобилянської, Лесі Українки, І. Франка та ін., опублікував чима­ло рец. на їхні твори. Співавтор (разом із О. Пулинцем) «Короткого словника літературознавчих термінів» (1961) та «Словника лі­тературознавчих термінів» (1965; 1971; обидва – Київ). Автор низ­ки літературозн. та краєзн. статей в УРЕ та УЛЕ. Його іменем названо вулицю у Чернівцях та аудиторію у Чернів. ун-ті.

Пр.: Сатира Леся Мартовича на попівщину. Л., 1951; Композиція і сюжет літературного твору. Л., 1960; Лесь Мартович: Літ. портрет. К., 1963; Творчість Василя Стефаника. Л., 1965; Василь Стефаник і українська проза кінця ХІХ ст. Чц., 1965; Буковина: Путівник. Уж., 1966 (спів­авт.; перекл. молд. мовою – Уж., 1967); Історія української літератури (кінця ХІХ – початку ХХ ст.). К., 1967; 1978; 1989 (спів­авт.); Василь Стефаник – майстер новели. К., 1970; Марко Черемшина. К., 1974; Реалістичний образ у художньому творі. К., 1976; Василь Стефаник: Нарис життя і творчості. К., 1981; Юрій Федькович: До 150-річчя від дня народж. К., 1984; Літературознавчі терміни: Довід. К., 1985; Як працювати з книгою. К., 1989.

Літ.: Професор Василь Лесин. Наука доброчинності: спогади, присвяти, бібліографія. К., 2014.

Б. І. Мельничук

Стаття оновлена: 2016