Лесина осінь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лесина осінь

«ЛЕ́СИНА О́СІНЬ» – всеукраїнське культурно-ми­стецьке свято. Фестиваль відбувався щороку 2–3 дні на різних майданчиках Ялти 1994–2010 за підтримки Мін-ва культури України. 2008 перейм. у «Лесину золоту осінь». Зазвичай у межах фестивал. програми проводили наук. конф., присвяч. творчості Українки Лесі, та Всеукр. конкурс профес. читців ім. Лесі Українки. Через спротив місц. влади перший фестиваль проходив у Києві. Ініціатором започаткування «Л. о.» був Українки Лесі Літературно-меморіальний музей, відділ Ялтинського історико-літературного музею, який повсякчас ставав центром фе­стивал. програм. Незмін. гол. реж.-постановник фестивалю – В. Вовкун. 2014 традицію проведення фестивалю спробували відродити в анексов. Криму під егідою каф. укр. філології Таврій. ун-ту. Мета свята – вшанування пам’яті Лесі Українки, яка 3 р. прожила на крим. теренах, де працювала над багатьма своїми шедеврами, а також популяризація досягнень укр. мист-ва серед мешканців і гостей АР Крим, інтеграція п-ова у культур. простір України. Палітра «Л. о.» презентувала мист. пошуки у літ-рі, живописі, музиці, хореографії, театрі, оригіналь­но поєднуючи автентич. фольк­лор, класичне мист-во, аван­гард тощо. Важливими компонентами форуму стали концерти, акції та перформанси за участі крим. шанувальників мист-ва, зокрема нар. аматор. театру «Сім Муз». Така концепція відповідала широті інтересів Лесі Укра­їнки, водночас вона сприяла по­­ступ. росту привабливості свята для представників різних вікових категорій і естет. пріоритетів. Найрезонанснішими в історії «Л. о.» стали концерт Н. Ма­твієнко і тріо «Золоті ключі», моновистава Р. Недашківської «Лісова пісня» у супроводі симф. оркестру Крим. філармонії, балет «Пер Ґюнт» Донец. театру опери і балету, виставка робіт М. Приймаченко та ін. імпрези.

Літ.: Кочерга С. Ювілей «Лесиної осені» // КСв. 2004, 15 верес.; Поліщук Т. Осінь із Лесею // День. 2004, 22 верес.; Вісич О. ХІІ Всеукраїнське мистецьке свято «Лесина осінь». Хроніка // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. Волин. ун-ту. Лц., 2005. Т. 5; Влагова О. П’ятнадцятий автограф Лесиної осені // КСв. 2009, 19 жовт.; Настіна В. «Лесина осінь». В «неЛесиному» Криму… // Там само. 2014, 14 ли­стоп.

С. О. Кочерга

Стаття оновлена: 2016