Корюківський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корюківський район

КОРЮ́КІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Чернігівсь­­кої області. Межує з Семенів., Новгород-Сівер., Сосниц., Мен­­ським і Щорс. р-нами Черніг. обл. та Брян. обл. РФ. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фа­­шист. окупацією. 1960 ліквідова­­но, 1966 – відновлено. Пл. 1,4 тис. км2. Насел. 33 676 осіб (2001, складає 87,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Корюківка, смт Холми та 77 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпровській низовині. Поверхня більшої частини – низовинна плоска зандрова (на Пн. – алювіальна) рівнина, східної – хвиляста і горбисто-хвиляста моренно-зандрова рівнина. Корисні копалини: гли­­ни, піски, торф. Річки: Снов, Слот, Бреч, Убідь, Ревна (бас. Дніпра). Ґрунти дерново-підзо­листі, піщані та супіщані. Р-н зна­­ходиться у зоні мішаних лісів (сосна, береза, дуб, осика, віль­­ха). Об’єкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значення: ботан. Брецький заказник і комплексна пам’ятка природи урочище Гулине. Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі та смт Холми (спирт. з-д). Корюків. і Холмин. держлісгоспи експортують свою продукцію у Словаччину, Авст­­рію, Німеччину, Чехію, Італію, Сербію та ін. країни. Осн. напря­­ми с. госп-ва: вирощування зер­­на, картоплі, льону та вироб-во молока і м’яса. Пл. с.-г. угідь 70,1 тис. га. Працюють 11 с.-г. підпр-в і 19 фермер. госп-в. У К. р. – 25 заг.-осв. шкіл, 6 дитсадків; 32 клуб. заклади, 24 б-ки, Корюків. школа мист-в з філією у смт Холми, Корюківський історичний музей, центр дит. і юнац. творчості; 2 рай. і 2 дільничні лікарні, 5 лікар. амбулато­­рій, 24 фельдшер.-акушер. пунк­­ти. Виходить рай. г. «Маяк». Діють реліг. громади УПЦ МП (10), християн віри євангельської (3), євангел. християн-баптистів, свідків Єгови. Побл. с. Лубенець виявлено поселення епохи нео­літу (5–4 тис. до н. е.), епохи бронзи (2 тис. до н. е.) і скіф. часу (5–3 ст. до н. е.), побл. с. Ховдіївка – городище ранньо­­го заліз. віку (6–3 ст. до н. е.) та поселення періоду Київ. Русі (11–13 ст.); у с. Буда – городища раннього заліз. віку (6–3 ст. до н. е.), періоду Київ. Русі (11–13 ст.; Дротянка (Колядин) – па­­м’ятка арх-ри нац. значення); побл. с. Домашлин – курган періоду Київ. Русі (9–13 ст.); у с. Жукля – низку курганів періоду Київ. Русі (10–12 ст.); у с. Кам­­ка – курган періоду Київ. Русі (11 ст.); побл. с. Савинки – поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.); у с. Сядрине – поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.) і часів Київ. Русі (11–13 ст.); у с. Шишківка – городище ранньо­­го заліз. віку (1 тис. до н. е.), 2 поселення епохи неоліту–брон­­зи (5–2 тис. до н. е.). Пам’ятки арх-ри: Покров. церква в с. Жук­­ля (1911–14) та Олександро-Нев­­ська церква в с. Перелюб (1826). Серед видат. уродженців – фізик А. Рева (смт Холми), математик В. Яковець (с. Охрамієвичі), агроном П. Макаренко (с. Перелюб), історик, бібліо­граф В. Барвінок (с. Охрамієвичі), археолог О. Черниш (смт Хол­­ми), філософ, соціолог М. Недюха (с. Козилівка), літературо­­знавець В. Лесин (с. Хотіївка), лікар-стоматолог В. Біда (смт Хол­­ми); журналіст В. Борисенко (с. Рудня), публіцист, політ. діяч К. Дацько (с. Кирилівка), поет І. Савич (с. Савинки); живописці В. Костецький (нар. художник УРСР; смт Холми), Л. За­­боровський (с. Олександрівка), А. Зорко (с. Андроники; обидва – засл. художники України), В. Зенченко (с. Домашлин); кобзар А. Шут (19 ст.; с. Олександрівка), актор, нар. арт. УРСР В. Розстальний (с. Рейментарівка), артист балету, засл. арт. УРСР Ю. Авдієвський (смт Холми), співак, режисер О. Колодуб (с. Турівка); тренер (біатлон) Л. Со­­ловей (с. Савинки); Герої Рад. Союзу Д. Білий (с. Самоту­­ги), Ф. Більченко (с. Домашлин), Г. Бордаков (с. Шишківка), М. Лучок і Ф. Стрілець (обидва – с. Наумівка).

Літ.: Олійник Г. Савинки: Історико-краєзнавчий нарис. Чг., 1998; Лантух О. Наумівка – моє святе село. Чг., 2005; Устименко В. Є. Горнусь до тебе, земле рідна! З історії села Жукля. К., 2007; Його ж. Жукля. З історії села на Чернігівщині. К., 2009.

М. Ю. Зеленський

Стаття оновлена: 2014