Лесь Володимир Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лесь Володимир Степанович

ЛЕСЬ Володимир Степанович (10. 05. 1927, с. Андрійківці, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. – 12. 07. 2007, Хмельницький) – живописець. Чл. НСХУ (1978). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Одес. художнє уч-ще (1956; викл. М. Мучник, М. Павлюк, В. Токарев). Відтоді працював у майстернях Худож. фонду УРСР: у Хмельницькому (1956–57, від 1967), м. Шепетівка (Хмельн. обл., 1958), Вінниці (1959–67). Учасник мист. виставок від 1957. Персон. – у Хмельницькому (1987, 1992, 1997, 2000, 2002). Для темат. картин, портретів властиві ретел. пророблення деталей, зла­годж. фактура письма; пейзажі й натюрморти оптиміст. за колоритом, написані вільним мазком. Окремі полотна зберігаються у Хмельн. худож. та краєзн. музеях.

Тв.: «За зразкову службу» (1956), «Кобзар» (1964), «Просили батько й мати…» (1969), «Шана хлібові» (1971), «Автопортрет» (1975; 1979), «Нашого полку прибуло» (1978), «А мати жде» (1981), «У грізну годину 1941 року» (1982), «Комсомолець двадцятих» (1985), «Ро­машки» (1995), «Марія з Ісусом», «Пер­ший Президент України М. Грушевський» (обидва – 1996), «Посівальники» (1999), «Карпати» (2000), «Т. Шевченко у Кам’ян­ці-Подільському в 1846 році», «Річка Смотрич», «Сільський млин» (усі – 2001), «Яблука», «Наташа», «Устим Кармалюк – месник Поділля» (усі – 2002); серія «Види Хмельницького» (1999–2000).

Літ.: Володимир Лесь: Каталог персон. виставки. Хм., 1988.

М. В. Мастикаш

Стаття оновлена: 2016