Лесьмян Болеслав-Станіслав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лесьмян Болеслав-Станіслав

ЛЕ́СЬМЯН Болеслав-Станіслав (Leśmian Bolesław Stanisław; 22. 01. 1877, Варшава – 05. 11. 1937, там само) – польський письменник, перекладач. Чл. Польс. академії літ-ри (1933). Від 1891 жив у Киє­ві, де закін. юрид. ф-т Ун-ту св. Володимира (1901). Підтримував зв’язки із київ. укр. твор. інтелігенцією. Восени 1897 звернувся до голови Літ.-артист. т-ва М. Старицького з ініціативою відзначити ювілей А. Міцкевича. На урочистому вечорі 1898 після вступ. слова Олени Пчілки Л. читав свої вірші про класика польс. літ-ри. Мандрував Україною, брав участь у таєм. патріот. гуртках польс. студентів. За декламування вільнодум. віршів ув’язн. на кілька тижнів; за участь у студент. протесті 7 грудня 1900 проти реакц. курсу засудж. до року заслання й виключення з Ун-ту, покарання замінили скасуванням пільг. Працював 1901–03 пом. юрид. радника при Упр. Варшав-Віден. залізниці у Варшаві. Жив у Парижі (1903–06, перекладав), Варшаві (1906–10, 1935–37), Італії та Франції (1911–14), Лодзі (1914–18, в. о. літ. кер. «Польс. театру»), Грубешуві (1918–22, працював нотаріусом), Замості (1922–35, утримував влас­ну нотаріал. контору). Писав рос. і польс. мовами. Дебютував 1895 у ж. «Wędrowiec». Друкував цикли віршів рос. мовою 1900 у часописі «Киевская газета», 1906–07 – ж. «Весы», «Золотое руно», «Перевал», 1909–13 – рец. на літ. і театр. новинки. Писав естет.-філос. есе. Перебуваючи далеко від України, цікавився київ. культур. життям. Брав участь у підготовці двомов. зб. «Літературний річник українських і польських авторів = Noworocznik li­­teracki autorów polskich i ukraiń­skic» (Kiew, 1909), у розгорнутій рец. на нього «Prόby twόrczości literackiej na Ukrainie (Z powodu Noworocznika literackiego auto­rów polskich i ukraińskicz)» // «Kurier Warszawski» (1910, № 65) побажав духов. зближення і взаєморозуміння двох брат. народів. Зазнавши в ранній період творчості впливу модерніст., символіс.-неоромант. течій, Л. став одним із визнач. польс. ліриків 20 ст., співцем духов. світу людини. Автор зб. віршів «Sad roz­­stajny» (1912), «Łąka» (1920), «Napój cienisty» (1936), «Dziejba leśna» (1938), «Poezje wybrane» (1974), «Poezje zebrane» (1993; 1995; 2000); зб. фантаст. опові­­дань «Klechdy sezamowe» (1913), «Przygody Sindbada Żeglarza» (1913; укр. перекл. В. Дмитрука – Л., 2007), «Klechdy polskie» (1956), зб. нарисів «Skice lite­­rackie» (1959). Переклав зб. «Nie­­samowite opowieści» (1913) Е. По. Видано зібр. творів «Dzieła wszyst­­kie» (2010–12, t. 1–4). Усі зазначені книги опубл. у Варшаві. Деякі вірші Л. переклали Ю. Бед­рик, В. Боровий, Г. Гордасевич, В. Гуцаленко, М. Кіяновська, І. Качуровський В. Коптілов, Д. Павличко.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Антологія польс. поезії. Т. 2. 1979; [Вірші] // 50 польс. поетів: Антологія польс. поезії. 2001 (обидві – Київ).

Літ.: J. Trznadel. Twórczość Leśmiana. Warszawa, 1964; T. Nyczek. Bolesław Leś­­mian. Kraków, 1976; Булаховська Ю. Л. Спадкоємництво і новаторство сучасної польської поезії. К., 1979; Василенко В. М. Поетичний світ Болеслава Лесьмяна. К., 1990; Боровий В. «Попри жахи імли розсміятись» // Березіль. 1996. № 5–6; J. Zięba. Bolesława Leśmiana światopogląd nowoczesny: o eseistyce poety. Kraków, 2000; Dźwięki polskiej lutni / Передзвони польської лютні: Поет. антологія. К., 2001; Гордасевич Г. Україніка в світі: Перекл. світ. лірики. Л., 2002; Добрушина Т. Володимир Свідзінський і Болеслав Лесьмян: до формально-лінгвістичної типології поезії // СіЧ. 2003. № 5; P. Ło­­puszański. Bolesław Leśmian: marzyciel nad przepaścią. Warszawa, 2006; Боровий В. Монолог для Каcсандри: Перекл. зарубіж. поезії. Х., 2006; Добрушина Т. Болеслав Лесьмян: Україна «у тексті» // СіЧ. 2006. № 2.

Н. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2016