ЛЕТИЧЕ́ВСЬКИЙ Олександр Адольфович (03. 05. 1935, Київ — 19. 08. 2019, там само) — математик, фахівець у галузі компʼютерних тео­рій і технологій. Син А. Летичевського та Н. Гебдовської, онук І. Летичевського. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1982), академік НАНУ (2009). Державна премія СРСР (1968), пре­мії ім. В. Глушкова (1985) та ім. А. До­родніцина (2010) НАНУ, Державна премія України в галузі науки і техніки (1993, 2003). Закін. Київський університет (1957), де від 1964 за сумісництвом й працював: 1991–94 — зав., від 1994 — професор кафедри теор. кібернетики. Від 1957 — в Ін­ституті кібернетики НАНУ (Київ): 1981–2008 — завідувач від­ділу рекурсив. обчислюв. систем, від 2009 — завідувач від­ділу теорії цифр. автоматів. Напрями наук. дослідж.: автоматно-алгебричні методи в про­грамуван­ні; теорія про­­грамува­н­ня обчислюв. систем; паралел. обчисле­н­ня; теорія вза­ємодії агентів та середовищ; інсерційне моделюва­н­ня; алгебричне про­грамува­н­ня та ком­пʼютерна алгебра; штуч. інтелект. Брав участь у найважливіших приклад. проектах Ін­ституту кібернетики НАНУ. Серед них — матем. забезпече­н­ня ЕОМ серії «МИР», вхідні мови «МИР» та «АНАЛІТИК», осн. алгоритми інтер­претації вхід. мов. Як гол. математик проекту макроконвеєр. ЕОМ керував створе­н­ням систем. матем. забезпече­н­ня машин ЄС1766 і ЄС2701, мови паралел. про­грамува­н­ня «МАЯК», роз­поділеної операц. системи та системи про­грамува­н­ня. Один із роз­робників системи алгебрич. про­грамува­н­ня APS.