Летюк Євген Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Летюк Євген Миколайович

ЛЕТЮ́К Євген Миколайович (13. 04. 1929, с. Романівка, нині Глобин. р-ну Полтав. обл. – 22. 09. 1976, Донецьк) – письменник, публіцист, перекладач. Закін. Київ. ун-т (1954). Працював геологом на шахтах Донбасу, журналістом у ред. газет Донецька. Друкувався від 1951. Дебютував поет. зб. «Завжди сімна­дцять!» (Сталіно, 1957). У своїх творах славив шахтар. край, його твердий і мужній робітн. характер, окремі з них присвятив більшов. перевороту 1917, 2-й світ. вій­ні на Донбасі. Автор зб. «Хто там зорі ворушить?» (1960), «Різні бувають квіти» (1962), «Чолом тобі, світе» (1965), «Третє весло» (1967), «Дівич-зілля» (1969), «Рівнодення» (1970; усі – Донецьк) та ін. Писав також для дітей («Валько-хвалько», Сталіно, 1960). Ліриці Л., переважна частина якої автобіогр. характеру, притаманні романт. піднесеність, пісенність, афористичність. На вірші Л. композиторами Г. Сесіашвілі, К. Мясковим, П. Дмитрієвим-Кабановим, В. Ізотовим створ. пісні, окремі його твори перекладено рос. мовою.

Тв.: Вибране. К., 1980.

Літ.: Пустова Ф. Вибране поета // Донбас. 1981. № 2; Загнітко А. Оновлен­ня душі людської // Там само. 1989. № 2.

В. В. Оліфіренко

Стаття оновлена: 2016