Леус Олена Євгенівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леус Олена Євгенівна

ЛЕ́УС Олена Євгенівна (04. 01. 1960, с. Розкішне Лутугин. р-ну Луган. обл.) – живописець. Дружина І. Машинського. Засл. художник України (2010). Чл. НСХУ (1993). Закін. Київ. худож. ін-т (1987; майстерня М. Стороженка). Відтоді – учасниця обл., все­укр. мист. виставок. Персон. – у Києві (2003–04, 2006, 2008, 2010). На твор. роботі. Створює переважно міські пейзажі у реаліст. стилі з елементами експресіонізму. Для творчості Л. характерна насиченість кольору, якої досягає нанесенням знач. кількості фарби мастихіном.

Тв.: «Весна», «Едем» (обидва – 1988), «Київські схили» (1989), «Ранок» (1990), «Фламінго» (1993), «Тиша» (1994), «На Дніпрі» (1995), «Осінній етюд», «Кирилівська церква» (обидва – 1999), «Вечір» (2001), «Захід» (2003), «Спливаючий день», «Ярославів Вал», «Останній день лютого» (усі – 2004), «Майдан Не­залежності», «Передчуття свята», «При­чал» (усі – 2005), «Вечір» (2007), «Гідропарк», «Андріївський узвіз» (обидва – 2010), «Прогулянка містом», «Свято в Індії» (обидва – 2013), «Дорога до храму», «Лютий 2014. Лавра», «Пам’яті Не­бесної Сотні», «Революція Гідності» (усі – 2014), «Оболонська набережна» (2015).

Літ.: Художники України. Леус Олена: Каталог. 2005; Каталог Всеукраїнської виставки до Дня художника: 75 років НСХУ. 2013 (обидва – Київ).

М. А. Стороженко

Стаття оновлена: 2016