Леухін Никанор Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Леухін Никанор Андрійович

ЛЕУ́ХІН Никанор Андрійович (04. 08. 1918, с. Нижня Ненінка, нині Ал­тай. краю, РФ – 18. 06. 1944, похов. у брат. могилі в смт Паричі Гомел. обл., Білорусь) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939. Відзначився у вересні 1943 як ком-р гармати 241-го гвард. стрілец. полку під час форсування Дніпра побл. с. Ясногородка (нині Вишгород. р-ну Київ. обл.). Помер від ран. У Па­ричах, м. Свєтлогорськ (Гомел. обл.) та с. Єльцовка Алтай. краю на честь Л. названо вулиці, а також його ім’я увіковічнено на меморіалі Слави у м. Барнаул Алтай. краю.

Літ.: Кузнецов И. И., Джога И. М. Золотые Звезды Алтая. Барнаул, 1982.

В. М. Лебедєва

Стаття оновлена: 2016