Лефтій Антоніна Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лефтій Антоніна Володимирівна

ЛЕ́ФТІЙ Антоніна Володимирівна (30. 05. 1945, с. Северинівка, Мол­дова) – кіноактриса. Засл. арт. УРСР (1978). Чл. СКінУ (1972–96). Навч. у Київ. ін-ті театр. мист-ва (1962–64; курс В. Небери), закін. ВДІК (Москва, 1967; курс В. Бє­локурова). Відтоді працювала на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Водночас також знімалася у стрічках Центр. кіностудії дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького («Любити», 1968, реж. М. Калик, роль Нуци), кіностудії «Молдова-фільм» (Кишинів; «Осінні грози», 1974, реж. В. Ка­лашников, роль Домніки; «Не вір крику нічного птаха», 1976, реж. Я. Бургіу, роль Марії) та Свердлов. кіностудії (нині Єка­теринбург, РФ; «Гармонія», 1977, реж. В. Живолуб, роль Людмили Невєрової). У Театрі-студії кіноактора (Київ) втілила образ Ме­ліси у виставі «Езоп» за п’єсою «Лисиця і виноград» Ґ. Фіґейреду (постановка Л. Оси­ки). 1990 виїхала до Австралії.

Ролі: Мати («Та, що входить у море», 1965), Тоня («Хто повернеться – долюбить», 1967), Невістка («Камінний хрест», 1968), Мирослава («Захар Бер­кут», 1971), Поліна («Дід лівого крайнього», 1973), Антоніна («Тривожний мі­сяць вересень», 1976), Кама («Море», 1978; приз за кращу жін. роль 5-го Респ. кінофестивалю «Людина праці на екрані», м. Ворошиловград, нині Луганськ, 1980; усі – реж. Л. Осика), Наталка («Острів Вовчий», 1969, реж. М. Ільїнський), Зульфія («Схованка біля Червоного каменя», 1972, реж. Г. Кохан, т/ф, 4 серії), Учителька («Біле коло», 1974, реж. Ю. Лисенко), Рита Устинович («Як гартувалася сталь», 1975, 6 се­рій, реж. М. Мащенко), Марія («Розколоте небо», 1979, реж. А. Іванов), Іри­на («Ніжність до ревучого звіра», 1982, реж. В. Попков, С. Третяков).

Літ.: Антоніна Лефтій: «Ми просто насолоджувалися присутністю одне одного» / [бесіду вела Л. Брюхо­вець­ка] // Кіно-Театр. 2014. № 1(111).

Л. І. Брюховецька

Стаття оновлена: 2016