Лещинський Болеслав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лещинський Болеслав

ЛЕЩИ́НСЬКИЙ Болеслав (Leszczyński Bole­sław; 14. 08. 1837, станиця Тємнолєська, нині Краснодар. краю, РФ – 12. 06. 1918, Варшава) – польський актор, режисер. Навч. у Варшав. драм. школі у Я. Ясинсь­кого. 1857 дебютував у м. Плоцьк (нині Польща) в трупі Т. Гелговського. 1859–65 – актор Вілен. театру (нині Вільнюс). 1865–67 грав у провінц. театрах; 1869–72 – у Львові (вперше виконав роль Отелло в однойм. п’єсі В. Шекспіра). 1866 виступив у Великому театрі у Варшаві, де втілив образи Оскара («Тридцять років, або Життя гравця» В. Дюканжа, М. Діно), Карла Моора («Розбійники» Ф. Шіллера). Незважаючи на успіх, був прийнятий до театру лише 1872. У 1882–85 гастролював у С.-Пе­тербурзі та ін. містах Росії. 1912–14 знімався у кіно. Грав нерівно, віддаючись натхненню, часто імпровізуючи. У твор. доробку були переважно комед. ролі, але в історію польс. театру уві­йшов як визнач. трагік-новатор. Поставив вистави: «Сірано де Бержерак» Е. Ростана, «Візник Геншель» Ґ. Гауптмана.

Ролі: Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Кречинський («Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Петруччо («Приборкання норовливої» В. Шекспіра), Воєвода («Мазепа» Ю. Словацького).

Літ.: W. Bogusławski. Siły i środki naszej sceny. 1879; 1961; W. Rapacki. Sto lat sceny polskiej w Warszawie. 1925; R. Gór­ski. Bolesław Leszczyński. 1958 (усі – Варшава).

Г. І. Веселовська

Стаття оновлена: 2016