Лєкарева-Нікітіна Галина Вікторівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лєкарева-Нікітіна Галина Вікторівна

ЛЄ́КАРЕВА-НІКІ́ТІНА Галина Вікторівна (22. 04. 1946, Риґа) – живописець, громадсько-культурна діячка. Сестра Л. Тур­жанської, мати С. Ушанова. Ґран-Прі 2-го Міжнар. фестивалю «Червоні вітрила», Платинова премія Міжнар. конкурсу мист-в «Золотий Дюк» (обидва – Одеса, 2012). Чл. НСХУ (1977). Закін. Ін-т живопису, скульптури та арх-ри (Ленінград, нині С.-Пе­тербург, 1972; викл. В. Орєшников, В. Рейхет, Б. Угаров). Працює в Одесі: на худож.-вироб. комбінаті (1973–2001), во­дночас – викл. живопису. худож. уч-ща (1973–77), віце-президент Спілки мариністів Одеси (від 2000), заст. голови обл. орг-ції НСХУ (2001–05). На твор. роботі. Організаторка міжнар. проекту «Арт-туризм» (Київ, 2007), дит. міжнар. конкурсів. Учасниця все­укр., всесоюз. і міжнар. мист. виставок, арт-фестивалів від 1975. Персон. – в Одесі (1976, 1986, 1992), Білгороді-Дністров­ському (Одес. обл., 1992). Ство­рює темат. картини, портрети, пейзажі у реаліст. стилі. Деякі роботи зберігаються в Одес. істор.-краєзн. музеї, Сум. ХМ.

Тв.: «Текстильниці» (1973), «Очікування», «На Дністрі», «У майстерні» (усі – 1975), «Тривога», «Ранок. Автопортрет із сином» (обидва – 1977), «Севастопольська набережна», «Зустріч із морем» (обидва – 1980), «Батько йде на фронт» (1984), «Перший день миру» (1985), «Час ворожінь» (1990), «Букет Спасу», «Ніч на Івана-Травника», «Вознесіння духу», «Пієта» (усі – 1991), «Пред­вічне» (1992), «Плавні», «Човни на березі Дністровського лиману» (обидва – 2000), «Самотня мушля» (2002), «Острів Зміїний» (2007), «Дорога до моря» (2009), «Фортеця. Білгород-Дністровськ», «Вил­кове» (обидва – 2010), «Баранчик», «Ра­нок. Тиша», «Гранітно-степове Побужжя» (усі – 2011), «Дика природа Вилкового» (2012), «Човни», «Кароліно-Бугаз», «Виноградник» (усі – 2013), «Літо. Плав­ні» (2014).

Літ.: Всеукраинская выставка пейзажа «Мемориал А. И. Куинджи»: Каталог. Мариуполь, 2007; 2012.

О. А. Лагутенко

Стаття оновлена: 2016