ЛЄ́КОВ Іван Дмитрович (Леков Иван Димитров; 04. 03. 1904, Софія — 04. 08. 1978, там само) — болгарський мово­знавець. Професор (1945), член-кореспондент Болгар. АН (1945). Заслужений діяч науки Болгарії (1977). Дійс. Член Болгар. археол. ін­ституту (1943), чл. Чес. наук. товариства (1947), Між­нар. комітету славістів (1955–73), Між­нар. Віден. асоц. філологів (1956). Закін. Софій. університет (1927, ви­вчав словʼян. філологію), спеціалізувався в Яґел­лон. університеті в Кракові (1925–26, 1928–30), Берліні та Відні (1937–38). Працював у Софій. університеті: від 1945 — проф., від 1948 — завідувач кафедри словʼян. мово­знавства й етно­графії, 1947–50 — директор Сло­вʼян. ін­ституту; 1954–78 — керівник секції словʼян. мово­знавства Ін­ституту болгар. мови Болгар. АН (Софія). Заклав основи мово­знав. україністики в Болгарії. Наукові дослідже­н­ня зі славістики, зокрема ви­вчав грамат. будову та походже­н­ня української мови, омонімію у заг.-теор. аспекті; показав типол. риси української мови (лексич. фонд, модель побудови слова) на заг.-словʼян. тлі. Перша його ста­т­тя стосовно української мови «Омо­нимията в малоруски език от фонологично гледище» // «Годишник на Софийския университет: Историко-филологически факултет», 1941, т. 37, кн. 10) отримала знач. роз­голос серед лексикологів. Поряд зі словниками Б. Грінченка, Є. Желехівського та С. Недільського, стат­тями Л. Булаховського, Є. Поливанова, Р. Якобсона, Я.-Б. Рудницького провід. болгар. мово­знавець у галузі словотворе­н­ня ви­кори­став укр. граматику М. Грун­ського та М. Дрінова «Украински език: Граматика. Бележки върху украинския правопис. Украинско-българско речниче» (Москва; Х.; Минск, 1930), укладену для бол­гар. діаспори з метою під­вищен­ня мовної культури стосовно держ. української мови. Під­готував «Пол­ско-български речник» (1944), спів­автор словників «Правописен речник на българския книжовен език» (1945; 1948; 1954; 1958; 1960; 1965; 1969; 1974; 1981; 1984), «Български тълко­вен речник» (1955; 1963; 1973), спів­укладач антології «Сръбски поети» (1946), автор під­ручника «Нови полски текс­тове», спів­­автор під­ручників «Старобъл­гар­ски език», «Увод в езико­знание с оглед на славянските езици» (усі — 1949), «Славянски езици: Кратки характеристики, образци и речници» (1972; 1978; усі — Софія).