Лєнартович Ян-Тадеуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лєнартович Ян-Тадеуш

ЛЄНАРТО́ВИЧ Ян-Тадеуш (Lenartowicz Jan Tadeusz; 25. 01. 1877, Варшава – 23. 01. 1959, м. Краків, Польща) – польський лікар-дерматовенеролог. Проф. (1920), дійс. чл. Краків. АН (1947). Закін. Яґеллон. ун-т у Кракові (1902), де й працював до 1906. Стажувався в Австрії, Франції (1904–05), Німеччині (1909). У 1906–20 – лікар у Перемишлі (Польща) та Львові; 1920–25 – проф. каф. дерматовенерології Яґеллон. ун-ту; 1925–46 – зав. однойм. каф., водночас 1931–32 – декан мед. ф-ту Львів. мед. ін-ту; 1946–48 – кер. каф. і клініки дер­матовенерології Вроцлав. ун-ту (Польща). Ред. часопису «Polska Gazeta Lekarska» (1920–25). Ви­вчав етіологію, патогенез та питання лікування гонореї, сифілісу, пухирчатки, саркоїдозу, туберкульозу шкіри. Запропонував новий метод мікроскопіч. виявлення блідої спірохети. Опи­сав харч. алергодерматоз, спри­чинений споживанням деяких видів рослин, – атрипексіаз.

Пр.: Współczesne poglądy na pato­logię i terapję kiły. Kraków, 1924; Higiena skóry i włosów. Lwów, 1924; 1938; Czym są і czym grożą choroby weneryczne. Lwów, 1927; 1947; Atlas chorób skóry. Kraków, 1939; Zarys chorób wenerycz­nych. Wrocław, 1947.

Літ.: A. Śródka. Uczeni Polscy XIX i XX stulecia. T. 2. Warszawa, 1995; Ганітке­вич Я. Історія української медицини в датах та іменах. Л., 2004; Професори ЛНМУ.

О. Ю. Туркевич, С. В. Різничок

Стаття оновлена: 2016