Лєпін Георгій Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лєпін Георгій Федорович

ЛЄ́ПІН Георгій Федорович (22. 02. 1931, м. Вітебськ, Білорусь) – фізик, громадський діяч. Д-р тех. н. (1973), проф. (1974). Закін. Іркут. ун-т (РФ, 1953). Відтоді працював на Новочеркас. електрод. з-ді (РФ). 1958–71 – у Краматор. індустр. ін-ті (Донец. обл.): 1962–69 – засн. і зав. каф. тех. механіки, 1969–71 – зав. каф. опору матеріалів; 1971–75 – засн. і зав. каф. тех. механіки Вінн. філії Київ. політех. ін-ту; 1975–78 – зав. каф. опору матеріалів Тольяттін. політех. ін-ту (Куйбишев., нині Самар. обл., РФ); 1978–85 – проф. каф. деталей машин Білорус. політех. ін-ту (Мінськ). Наук. дослідж.: механіка деформів. твердого тіла, опір матеріалів, повзучість металів. Л. двічі виключали та поновлювали у КПРС. На поч. 1980-х рр. сам написав заяву про вихід з неї. Тривалий час не міг знайти роботи за фахом, працював на буд-ві с.-г. об’єктів у Гроднен. обл. (Білорусь). Після аварії на ЧАЕС від 1986 до 1992 брав участь у ліквідації її наслідків як побл. аварій. блоку, так і безпосередньо на ньому. Співзасн. і перший голова Всесоюз. орг-ції «Союз “Чорнобиль”». Один з ав­торів проекту закону «Про соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи», який був поданий на розгляд ВР УРСР, Білорус. РСР, РРФСР і СРСР (відповідні закони прийнято 1991). Від поч. 1990-х рр. публікує книги та статті у ЗМІ Білорусі з чорнобил. проблем. Публічно обстоює дум­ку про недоцільність розгортання в Білорусі робіт у галузі атом. енергетики, популяризує технології, які є альтернативними до атом. енергетики, брав участь у протест. політ. акціях, за що зазнавав утисків від білорус. влади.

Пр.: Чернобыльская мозаика. 2005 (перекладено англ. і нім. мовами); Горькая правда об атомной энерге­тике. 2005 (співавт.; англ. перекл.); «Мирный атом» – злая шутка атомщиков. 2006 (співавт.); Анализ повер­хностных явлений при напылении индия на кремний. 2015 (співавт.); Атомная энергетика: безопасность, экология, экономика. 2015; Падение не страшно, главное – подняться. 2015 (усі – Мінськ).

В. М. Лебедєва

Стаття оновлена: 2016