Лєсков Григорій Іларіонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лєсков Григорій Іларіонович

ЛЄСКО́В Григорій Іларіонович (23. 01. 1922, с. Чеховка, нині Брян. обл., РФ – 19. 08. 2008, Київ) – фахівець у галузі електрозварювання. Д-р тех. н. (1966), проф. (1967). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Брян. ін-т транс­порт. машинобудування (1950), де 1953–70 й працював (обіймав посади проф. каф. обладнання і технології зварюв. ви­роб-ва та проректора з наук. роботи). 1970–87 – зав. відділу фіз. процесів електронно-променевого зварювання, 1987–95 – пров. н. с., 1995–2007 – гол. н. с. Ін-ту електрозварювання НАНУ (Київ); водночас 1978–83 – проф. каф. зварюв. вироб-ва Київ. політех. ін-ту; 1980–84 – проф. каф. фіз. металургії та матеріалознавства Моск. фіз.-тех. ін-ту. Досліджував фіз. та технол. властивості електр. зварюв. дуги у різних умовах постачання її струмом та практич. використання; процеси взаємодії потуж. електрон. пучків з металами; умови отримання зварюв. швів високої якості на товстостін. конструкціях.

Пр.: Электрическая сварочная дуга. Москва, 1970; Переменному току дорогу в сварку. Тула, 1973; Специфика образования швов при электронно-лучевой сварке // АС. 1976. № 6 (спів­авт.); Технология электронно-лучевой сварки толстостенных конструкций // Пробл. сварки и спец. электрометал­лургии. К., 1990 (спів­авт.); Энергети­ческие характеристики дуги в условиях гидростатического давления до 5 Мпа // АС. 1999. № 1 (спів­авт.).

О. М. Корнієнко

Стаття оновлена: 2016