Лєсник Андрій Герасимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лєсник Андрій Герасимович

ЛЄ́СНИК Андрій Герасимович (06(19). 08. 1916, с. Гальжбіївка, нині Ямпіл. р-ну Вінн. обл. – 04. 02. 1994, Київ) – металофізик. Батько Н. Лєсник. Д-р фіз.-мат. н. (1956), проф. (1958), чл.-кор. НАНУ (1976). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1985). Премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1979). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Київ. ун-т (1940). Від 1947 працював в Ін-ті металофізики НАНУ (Київ; до 1955 – Лаб.): 1958–86 – зав. відділу фізики металевих плівок, 1986–94 – гол. н. с. Наук. дослідж. з термодинаміки сплавів (теорія фазових рівноваг) та фізики явищ у плівках (доменна структура і процеси перемагнічування, наведена магнітна анізотропія тощо). Був визнаним фахівцем в Україні у галузі фізики метал. властивостей.

Пр.: Модели межатомного взаимодействия в статистической теории спла­вов. Москва, 1962; Наведенная магнитная анизотропия. К., 1976; О возможности существования супермагнетизма одномерных ферромагнетиков // Изв. АН СССР. Сер. физ. 1980. Т. 44, № 7; Суперпарамагнетизм ферромагнетиков с термодинамически неустойчивым дальним магнитным порядком // Металлофизика. 1982. Т. 4, № 4; Затвердевание кластерной жидкости // Там само. 1989. Т. 6, № 1; Магнитные свой­ства анизотропного слабого феррома­гнетика в метастабильном состоянии (теория) // Там само. 1991. Т. 13, № 10; Кластерная модель слабого зонного антиферромагнетика и его термодинамические свойства // Там само. 1993. Т. 15, № 11 (спів­авт.).

Є. В. Кочелаб

Стаття оновлена: 2016