Летопись Занятий Археографической Комиссии - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Летопись Занятий Археографической Комиссии

«ЛЕ́ТОПИСЬ ЗАНЯ́ТИЙ АРХЕОГРАФИ́ЧЕСКОЙ КОМИ́ССИИ» – неперіодичне видання. Засн. 1862 Археогр. комісією при С.-Пе­тербур. АН (від 1917 – при РАН, від 1922 – Археогр. комісія РАН, від 1926 – Істор.-археогр. комісія АН СРСР), до 1928 вийшло 35 випусків. Первісно «Летопись…» планувалася як щорічне вид., проте перші 11 вип., як і 4 останні, охоплювали період діяльності Археогр. комісії від 2-х до 7-ми р., 12–31 – за 1 р. Розвідки та матеріали перших 11-ти вип. структурували за 4-ма відділами: дослідж., мат., описи рукописів і актів, витяги з протоколів засідання Археогр. комісії. Від 12-го вип. структура вид. повністю змінилася, зокрема зник поділ на відділи. Відтоді витяги з протоколів зі щоріч. звітами про діяльність Археогр. комісії, а також допоміжні покажчики до них друкували на поч. кожного випуску. Від 13-го вип. у «Летописи…» систематично вміщували списки книг, які надходили до б-ки Археогр. комісії, що замінили інвентарні списки. Передбачено публікацію біографій з портретами чл. Археогр. комісії, однак цей задум не був реалізований. У всіх вип. «Летописи…» оприлюднювали різноманітні істор. джерела: грамоти, акти, укази, прибутк.-видатк. книги, наук. статті й джерелознавчі до­слідж., а також інформацію про діяльність цієї інституції, описи колекцій документів, витяги з протоколів засідань Археогр. комісії 1860–1925 тощо. З багатьох публікацій робили окремі відбитки, наклад яких становив від 50-ти до 2-х тис. прим. На сторінках «Летописи...» вмі­щували праці та матеріали відомих вчених, зокрема К. Бестужева-Рюміна, О. Бичкова, В. Ве­ретенникова, Я. Головацького, Б. Грекова, М. Довнар-Запольського, М. Калачова, Г. Карпова, М. Костомарова, О. Лаппо-Данилевського, О. Преснякова, О. Пипіна, С. Платонова, М. Семевського. У вид. також опубл. інформацію про укр. істориків, які співпрацювали з Археогр. комісією (Д. Зубрицький, О. Ла­заревський та ін.), чл. цієї інсти­туції (М. Костомарова й П. Куліша), підготовку серій. вид. («Ак­тов Южной и Западной России» та ін.); звіти М. Костомарова про роботу у варшав. б-ках (1868, вип. 4), відрядження для огляду Несвіз. архіву (1871, вип. 5), а також численні виступи й репліки історика з приводу підготовки та публікації низки серій. вид., важливі відомості про археогр. й ред. діяльність М. Костомарова (15 грудня 1879 на засіданні Археогр. комісії він зачитав записку про видані й надруковані за його ред. праці); повідомлення про призначення чл. Археогр. комісії П. Куліша (1862, вип. 1) й В. Іконникова (1926, вип. 33); уривок з листа М. Максимовича (1871, вип. 5) тощо.

Літ.: Софинов А. Т. Из истории русской дореволюционной археографии: Краткий очерк. Москва, 1957; Николаева А. Т. Основные этапы развития оте­чественного источниковедения XVIII–XX веков: Учеб. пособ. Москва, 1975; Летопись занятий Археографической комиссии 1861–1928: Указатель содержания. Ленинград, 1987; Крип’яке­вич І. П. Археографічні праці Миколи Костомарова // Історія укр. археографії: Персоналії. Вип. 1. К., 1993; Петренко С. Археографічна спадщина Ми­коли Костомарова. К.; П., 2000.

О. В. Ясь

Стаття оновлена: 2016