Либединський Юрій Натанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Либединський Юрій Натанович

ЛИБЕДИ́НСЬКИЙ Юрій Натанович (Миколайович) (псевд. – Ю. Логан; 28. 11(10. 12). 1898, Одеса – 24. 11. 1959, Москва) – письменник. Чл. СП СРСР (1934). Учасник воєн. дій 1918–20. Держ. нагороди СРСР. Закін. Челябін. реал. уч-ще (Росія, 1918). Політ. працівник і викл. Моск. вищої військ. школи зв’яз­ку (1921–23). Один із кер. та ідео­логів Рос. асоц. пролетар. пись­менників (Москва, 1925–28; Ленінград, нині С.-Петербург, 1928–32). У 1936 повернувся до Москви. 1937 підданий остракізму, виключений з партії «за зв’язки з ворогами народу»; за сприяння О. Фадєєва 1939 ухва­лою ЦК Л. поновлений у партії. Писав рос. мовою у стилі соц­реалізму. Автор повістей «Неделя» («Наши дни», Москва, 1922, № 2; Екатеринбург, 1923; нім. перекл. – Гамбурґ, 1923) та «Комиссары» (Москва, 1925; 1968; укр. перекл. М. Пилинської – X., 1930; екранізовано 1969, реж. М. Мащенко, Київ. кі­ностудія худож. фільмів ім. О. Дов­женка) – про воєнні дії 1918–20. Повісті «Завтра» (Москва; Ленин­град, 1924), «Поворот» («Октябрь», 1927, № 9), роман «Рождение героя» («Октябрь», 1929–30; різку критику викликала відмова від ідеалізації образу партпрацівника, звинувач. за нібито неправдиве художнє змалювання переродження парт. апарату в бюрократичний) присвяч. змінам у країні. Брав участь у написанні колект. роману-буриме «Большие пожары» («Огонек», 1927, № 1–25; автор розділу «Пять героев пролетарского происхождения»). 1928 Л. побував в Одесі, Дніпропетровську, Каховці (нині Херсон. обл.). Життя комуни «Комінтерн» на Херсонщині відобразив у повісті «Накануне» (Ленинград, 1933). Написав драму «Высоты» (Ленинград, 1930). Під час 2-ї світ. війни – військкор г. «Красный воин», «Красная звезда». Ці події стали основою низки оповідань, повістей («Пушка Югова», Магадан, 1944). Роман-трилогія «Горы и люди» (1947; 1954), «Зарево» (1952; 1960), «Утро Со­ветов» (1957; усі – Москва) – про життя, побут, історію, визв. боротьбу народів Кавказу. За мотивами нарт. епосу написав істор. казку «Сослан-Богатырь, его друзья и враги» (Москва, 1950). Неодноразово відвідував смт Коктебель (нині АР Крим). Написав автобіогр. повість «Поездка в Крым», кн. спога­дів «Коммунисты» (обидві – 1957), «Современники» (1958), «Связь времен», кн. для юнацтва «Воспитание души» (обидві – 1962), повість «Дела семейные» (1963, про вплив культу особи на долі людей; усі – Москва). Товаришував із М. Зощенком, Б. Пастернаком, Анною Ахматовою.

Тв.: Собрание сочинений: В 2 т. Москва; Ленинград, 1927–31; Избранное: В 2 т. Москва, 1972; Избранные произведения: В 2 т. Москва, 1980; укр. перекл. – На варті. X.; К., 1931.

Літ.: Памяти старого друга: [Некро­лог] // ЛГ. 1959, 26 нояб.; Либединская Л. Зеленая лампа: Воспоминания. Мос­ква, 1966; 2012; Капитонова Н. Это было время наших отцов: к 100-летию Ю. Либединского // Возрождение Урала. Челябинск, 1998. № 8.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2016