Лигівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лигівка

ЛИ́ГІВКА – село Сахновщинського району Харківської області. Лигів. сільс. раді підпорядк. села Бондарівка, Олексіївка, Тарасівка та Червоний Степ. Знаходиться на лівому березі р. Оріль (притока Дніпра; Л. витягнута уздовж берега на 6 км, річка у цьому місці дуже звивиста та утворює стариці, лимани й озера), за 150 км від обл. центру, за 15 км від райцен­тру та залізнич. ст. Сахновщина. Пл. насел. пунктів Лигів. сільс. ради 5,82 км2, пл. Л. 3,08 км2. За переписом насел. 2001, у Л. проживали 960 (станом на січень 2016 – 848), Бондарівці – 418 (279), Олексіївці – 38 (8), Тарасівці – 220 (186), Червоному Степу – 113 (53) осіб; переважно українці. Охороняється значна кількість курганів 3 тис. до н. е. – 1 тис. н. е. (у Л. – 15 шт., вис. 0,8–3,5 м, у Олексіївці – відповідно 3 і 0,5–2, у Тарасівці – 6 і 0,5–2,5, у Бондарівці – 3 і 1–2,5, у Червоному Степу – 3 і 1,5–6). Л. засн. 1845 на місці зимівника козака Лигуна. До 1923 – село Зміїв. пов., до 1925 – Харків. губ. У 19 – на поч. 20 ст. – центр Нижньоорел. волості. 1864 у Л. проживали 1602 особи, було 278 дворів, існувала православна церква, відбувалися 2 ярмарки на рік. До 1914 кількість мешканців села зросла до 4229 осіб. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у грудні 1919 остаточно встановлено більшовицьку. Лигівчани чинили опір проведенню насильниц. колективізації. Згодом вони потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Під час 2-ї світ. війни у Л. та її околицях точилися запеклі бої. У 2-й пол. 1960-х рр. у Л. проживали понад 1,3 тис. осіб. На тер. Лигів. сільс. ради – Лигів. навч.-вихов. комплекс; Лигів. Будинок культури, Бондарів. клуб, Лигів. сільс. краєзн. музей, 2 б-ки; амбулаторія, 2 фельдшер.-акушер. пункти. У Л. діє церква Казан. ікони Божої Матері. Побл. села охороняється ентомол. заказник місц. значення Бджолиний № 2 (3 га, створ. 1984). У Л. – пам’ят. хрест жертвам голодомору 1932–33. Є 4 брат. могили рад. воїнів (загинули під час 2-ї світ. війни; пам’ятки історії місц. значення), на яких встановлено скульптурні пам’ятники, – у Бон­дарівці (похов. 128 бійців), Л. (1459), Тарасівці (350), Червоному Степу (350). Серед видат. уродженців Л. – історик П. Рущенко, агроном О. Тертишний, лікар М. Штельмах; письменник, журналіст М. Чабанівський; учас­ник 2-ї світ. війни, Герой Рад. Союзу І. Кипоть.

Літ.: Топонімічний словник Харківщини. 1991; Рідний край: Навч. по­сіб. з народознавства. 1999 (обидва – Харків).

В. С. Волошина, Л. К. Радзівіло

Стаття оновлена: 2016