Лизогуб Віктор Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лизогуб Віктор Григорович

ЛИЗОГУ́Б Віктор Григорович (12. 10. 1947, с. Требухів Бровар. р-ну Київ. обл.) – лікар-кардіолог. Д-р мед. н. (1990), проф. (1996). Засл. діяч н. і т. України (2003). Закін. Київ. мед. ін-т (1972). Від­­тоді працював в Ін-ті геронтології АМН СРСР (Київ); від 1978 – ст. н. с. Київ. НДІ мед. проблем фіз. культури; від 1980 – у Нац. мед. ун-ті: від 1995 – зав. каф. внутр. медицини № 4, водночас 1999–2005 – декан мед. ф-ту № 3; у 1995–2005 – кер. Міського санол. центру серц.-судин. захворювань; від 2009 – дир. Наук.-експерт. центру лікар. за­собів, створених на основі нанотехнологій, НАНУ (усі – Київ). Гол. ред. ж. «Лікарська справа» (2005–12). Розробляє методи діагностики та лікування гіпертон. хвороби й ішеміч. хвороби серця. Обґрунтував роль шкіри в генезі коронар. атеросклерозу і перебігу ішеміч. хвороби серця.

Пр.: Клинические особенности тече­ния гипертонической болезни у больных с нарушениями реологических свойств крови // ВД. 1997. № 4; Зміни ліпідного комплексу ліпопротеїнів у хворих на ішемічну хворобу серця при наявності супутнього хронічного панкреатиту // Доп. НАНУ. 2003. № 9; Сучасні стандарти та критерії в галузі реабілітаційної медицини. К., 2005 (спів­авт.); Ише­мическая болезнь сердца. К., 2007 (спів­авт.); Значення жорсткості судин у роз­витку серцево-судинних захворювань та гіпоксії // ЛС. 2011. № 7/8 (спів­авт.).

Літ.: Москаленко, Полякова.

В. З. Нетяженко

Стаття оновлена: 2016