Лизун Степан Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лизун Степан Олексійович

ЛИЗУ́Н Степан Олексійович (01. 01. 1951, с. Бада Читин. обл., РФ) – геолог. Д-р геол.-мінерал. н. (1990), проф. (2007). Закін. Львів. ун-т (1973). Відтоді працював у НВО «Термоприлад»; 1975–2000 – в Ін-ті геології та геохімії горючих копалин НАНУ (обидва – Львів): 1991–97 – зав. відділу про­блем нафт. геофізики, 1997–2000 – дир.; 2003–05 – ген. дир. НДІ нафтогаз. пром-сті НАК «Нафтогаз України»; від 2011 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ (обидва – Київ). 2000–01 – заст. Міністра екології та природ. ресурсів України, 2001–03 – 1-й заст. держ. секр. Мін-ва екології та природ. ресурсів України, 2005–06 та 2010 – заст., 2006–10 – 1-й заст. Міністра охорони навколиш. природ. середовища України. Осн. наук. дослідж. у галузі геології палив. копалин, фізики гірських порід і нафтогаз. геофізики.

Пр.: Методы изучения стимулиро­ванных явлений в петрофизике. К., 1991; Основы сейсмоэлектроразведки. Мос­ква, 1995; Карпатська нафтогазоносна провінція. Л., 2004; Моделювання геологічної будови покладів нафти і гідродинаміки процесів їх розробки. Л.; К., 2005; Тектоногеофлюїдодинамічна концепція формування термобаричних умов в осадових басейнах та практичне її використання у процесі пошуків, роз­відки та видобування нафти і газу. Ів.-Ф., 2013 (усі – спів­авт.).

А. В. Побережський

Стаття оновлена: 2016