Лимар Анатолій Остапович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лимар Анатолій Остапович

ЛИ́МАР Анатолій Остапович (30. 03. 1933, Херсон) – вчений-агроном. Д-р с.-г. н. (1991), проф. (1997). Засл. діяч н. і т. України (2008). Премія УААН «За видатні досягнення в аграр. науці» (1999). Орден «За заслуги» 3-го (1999) та 2-го (2004) ступ. Держ. нагороди СРСР. Закін. Херсон. с.-г. ін-т (1957). Відтоді працював у радгоспі Херсон. обл.; 1964–69 – заст. нач. Херсон. обл. упр. меліорації і зрошув. землеробства; 1969–77 – нач. Херсон. обл. упр. с. госп-ва; 1978–88 – дир. Микол. обл. с.-г. дослід. станції; 1988–91 – нач. відділу НТП у галузях АПК Херсон. обл­агропрому; від 1991 – дир., 2005 – зав. відділу пром. технологій вирощування овоч. і баштан. культур, від 2005 – гол. н. с. Пд. с.-г. дослід. станції Ін-ту вод­них проблем і меліорації НААНУ (м. Гола Пристань Херсон. обл.). Наук. дослідж.: екол. основи зро­шув. землеробства, збереження родючості ґрунтів, розроблення схем спеціаліз. короткоротацій. сівозмін з оцінюванням їхньої продуктивності. Обґрунтував нові підходи до селекції і технології вирощування екологічно чистих, біологічно повноцін. баштан. та овоч. культур з покращеними лікув.-профілакт. властивостями. Автор і співавтор 25-ти сортів, зокрема гарбуза Яніна, кавуна Альянс, Чарівник.

Пр.: Интенсивное использование поливного гектара. Москва, 1982; Зависимость урожая сои от предшественников, способов основной обработки почвы и схем посева // ВАН. 1991. № 7 (спів­авт.); Экологические основы систем орошаемого земледелия. К., 1997; Бахчевые культуры. К., 2000 (спів­авт.); Короткоротаційні сівозміни на зрошуваних землях: Навч. посіб. Хн., 2009 (спів­авт.); Двоурожайна система землеробства в зрошуваних короткоротаційних сівозмінах півдня України // Комплексні меліорації ландшафтів: стан, проблеми, перспек­тиви: Зб. мат. Міжнар. наук.-практ. конф. Хн., 2013.

Літ.: Хареба В. В. Лимар Анатолій Остапович // Вчені-генетики, селекціо­нери та рослинники. Кн. 7. К., 2003; Лимар Анатолій Остапович – вчений-агроном: Біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1961–2013 рр. Хн., 2013.

В. В. Фролов

Стаття оновлена: 2016