Линниченко Іван Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Линниченко Іван Андрійович

ЛИННИЧЕ́НКО Іван Андрійович (12(24). 10. 1857, Київ – 09. 06. 1926, Сімферополь) – історик, археограф. Чл.-кор. С.-Пе­тербур. (1900) і Краків. (1901) АН. Дійс. чл. Моск. археол. т-ва (1893). Закін. 1-у г-зію (1875) й Ун-т св. Володимира (1879) у Києві (учень В. Ан­­тоновича). 1884 у С.-Пе­тербур. ун-ті захистив магістер. дис. «Взаимные отношения Руси и Польши», 1894 в Ун-ті св. Володимира – доктор. дис. «Черты из истории сословий в Юго-Запад­ной (Галицкой) Руси ХІV–XV вв.». Від 1884 (з перервою) працю­вав у Новорос. ун-ті в Одесі: від 1895 – екстраординар., від 1898 – ординар., від 1909 – засл. проф. каф. рос. історії; 1888–95 – приват-доц. Моск. ун-ту. 1903–10 – голова Одес. слов’ян. доброчин. т-ва ім. Кирила і Мефодія, 1910–12 – голова Одес. бібліогр. т-ва та ред. його «Известий». Актив. чл. Одес. т-ва історії та старожитностей, Таврій. вченої архів. комісії. Співзасн. й викл. Одес. вищих жін. курсів. Постій. учасник археол. з’їздів рос. істориків, а також міжнар. конгресів та з’їздів істо­риків і археологів у Римі (1903, 1912), Берліні (1908), Каїрі (1910), Буенос-Айресі (1910), Женеві (1912), Лондоні (1913). Пропагував погляди офіц. рос. історіо­графії, зокрема про те, що ро­сіяни, українці й білорусі – одна нація. Обстоював погляд про трьохчленну періодизацію рос. історії. Наприкінці 1919 залишив Одесу разом із частинами Добровол. армії та переїхав до Ялти; від 1920 – проф. Крим. пед. ін-ту (Сімферополь).

Пр.: Взаимные отношения Руси и Польши до половины XIV века // Университет. изв. К., 1882. № 2–6, 9–12; Русская историческая наука и археологические съезды. О., 1884; Современное состояние вопроса об обстоятельствах крещения Руси // Тр. Киев. духов. академии. 1887. № 12; Архивы в Галиции // КС. 1888. № 8; Архивы в Малороссии // Там само. № 10; Критическое обозрение современной лите­ратуры по истории Галицкой Руси // Журн. Мин-ва нар. просвещения. 1891. № 5–7; Жизненная драма Пушкина: речь, произнесенная по поручению Со­вета в торжественном собрании универ­ситета и ученых обществ 27 мая 1899 г. О., 1900; А. И. Маркевич: биографичес­кие воспоминания и список трудов. О., 1904; Какой тип высшей научной шко­лы желателен в Тавриде? // Крым. вест. 1916, 24 авг.; Удобства автомобильного сообщения в Крыму // Там само. 1917, 30 авг.; Борьба с книж­­ным голодом // Юг России. 1920, 17(30) июля.

Літ.: Двадцатипятилетие император­ского Новороссийского университета: историческая записка экстра-орд. про­фессора А. И. Маркевича и академичес­кие списки. О., 1890; Грушевський М. С. Линниченко Іван Андрієвич // Укра­їна. 1927. Кн. 3(22); Непомнящий А. А. И. А. Линниченко и изучение Крыма в конце XIX – первой трети ХХ века // Пробл. славяноведения: Сб. науч. ста­тей и мат. Брянск, 2000. Вып. 1; Його ж. Крымоведение в творчестве И. А. Лин­ниченко // Культура народов Причер­номорья. 2004. № 50, т. 1.

ДА: Держ. арх. Одес. обл. Ф. 153 (особовий фонд І. Линниченка), ф. 45; Держ. арх. у АР Крим. Ф. 538 (особовий фонд І. Линниченка).

А. А. Непомнящий

Стаття оновлена: 2016