Линниченко Іван Андрійович

Визначення і загальна характеристика

ЛИН­НИЧЕ́НКО Іван Андрі­йович (12(24). 10. 1857, Київ — 09. 06. 1926, Сімферополь) — історик, архео­граф. Член-кореспондент С.-Пе­тербур. (1900) і Краків. (1901) АН. Дійсний член Моск. археол. товариства (1893). Закін. 1-у гімназію (1875) й Університет св. Володимира (1879) у Києві (учень В. Ан­­тоновича). 1884 у С.-Пе­тербур. університеті захистив магістер. дис. «Взаимные отношения Руси и Польши», 1894 в Університеті св. Володимира — доктор. дис. «Черты из истории сословий в Юго-Запад­ной (Галицкой) Руси ХІV–XV вв.». Від 1884 (з пере­рвою) працю­вав у Новорос. університеті в Одесі: від 1895 — екс­траординар., від 1898 — ординар., від 1909 — засл. професор кафедри рос. історії; 1888–95 — приват-доцент Моск. університету. 1903–10 — голова Одес. словʼян. доброчин. товариства ім. Кирила і Мефодія, 1910–12 — голова Одес. бібліогр. товариства та ред. його «Известий». Актив. чл. Одес. товариства історії та старожитностей, Таврій. вченої архів. комісії. Спів­засн. й викл. Одес. вищих жін. курсів. По­стій. учасник археол. зʼ­їздів рос. істориків, а також між­нар. кон­гресів та зʼ­їздів істо­риків і археологів у Римі (1903, 1912), Берліні (1908), Каїрі (1910), Буенос-Айресі (1910), Женеві (1912), Лондоні (1913). Пропагував по­гляди офіц. рос. історіо­­графії, зокрема про те, що ро­сіяни, українці й білорусі — одна нація. Об­стоював по­гляд про трьохчлен­ну періодизацію рос. історії. На­прикінці 1919 залишив Одесу разом із частинами Добровол. армії та пере­їхав до Ялти; від 1920 — проф. Крим. пед. ін­ституту (Сімферополь).

Пр.: Взаимные отношения Руси и Польши до половины XIV века // Университет. изв. К., 1882. № 2–6, 9–12; Рус­ская историческая наука и археологические съезды. О., 1884; Современ­ное со­стояние во­проса об обстоятельствах крещения Руси // Тр. Киев. духов. академии. 1887. № 12; Архивы в Галиции // КС. 1888. № 8; Архивы в Малорос­сии // Там само. № 10; Критическое обозрение современ­ной лите­ратуры по истории Галицкой Руси // Журн. Мин-ва нар. просвещения. 1891. № 5–7; Жизнен­ная драма Пушкина: речь, произнесен­ная по поручению Со­вета в торжествен­ном со­брании универ­ситета и ученых обществ 27 мая 1899 г. О., 1900; А. И. Маркевич: био­графичес­кие воспоминания и список трудов. О., 1904; Какой тип высшей на­учной шко­лы желателен в Тавриде? // Крым. вест. 1916, 24 авг.; Удобства автомобильного сообщения в Крыму // Там само. 1917, 30 авг.; Борьба с книж­­ным голодом // Юг Рос­сии. 1920, 17(30) июля.

Літ.: Двадцатипятилетие император­ского Новорос­сийского университета: историческая записка экстра-орд. про­фес­сора А. И. Маркевича и академичес­кие списки. О., 1890; Грушевський М. С. Лин­ниченко Іван Андрієвич // Укра­їна. 1927. Кн. 3(22); Непомнящий А. А. И. А. Лин­ниченко и изучение Крыма в конце XIX — первой трети ХХ века // Пробл. славяноведения: Сб. науч. ста­тей и мат. Брянск, 2000. Вып. 1; Його ж. Крымоведение в творчестве И. А. Лин­ниченко // Культура народов Причер­номорья. 2004. № 50, т. 1.

ДА: Держ. арх. Одес. обл. Ф. 153 (особовий фонд І. Лин­ниченка), ф. 45; Держ. арх. у АР Крим. Ф. 538 (особовий фонд І. Лин­ниченка).

А. А. Непомнящий

Завантажити статтю