Линовицький Петро Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Линовицький Петро Павлович

ЛИНОВИ́ЦЬКИЙ Петро Павлович (12. 07. 1943, с. Паризька Комуна Гребінків. р-ну Полтав. обл. – 16. 04. 2002, Черкаси) – поет. Чл. СП СРСР (1970). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1969). Учителював, працював у пресі на Кіровоградщині, Полтавщині, від 1994 – у Черкасах, редагував г. «Тарасові джерела». Літ. діяльність розпочав 1963, друкувався у полтав. вид. – альманасі «Криниця», ж. «Добромисл», г. «Літературна Полтавщина», «Зоря Полтавщини» та ін. Оспівував минуле і сучасне рідного краю, людей, які творять добро, красу природи; в останні роки виразніше зазвучали громадян. мотиви, тема осмислення історії, позначена гірким досвідом. Автор зб. «Оржиця» (Дн., 1969), «Громаденки» (Дн., 1973), «Зоряна далечінь» (К., 1975), «Свято надії» (Дн., 1977), «Живої пам’яті багаття» (К., 1988). Окремі вірші Л. перекладено рос., казах., киргиз., польс. мовами.

Літ.: Ротач П. Петро Линовицький // Ротач П. Колоски з літ. ниви. П., 1999; Петро Линовицький [некролог] // ЛУ. 2002, 8 трав.

Т. П. Пустовіт

Стаття оновлена: 2016