Линтварьов Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Линтварьов Іван Іванович

ЛИНТВАРЬО́В Іван Іванович (08(20). 03. 1868, х. Вільшанка Сум. пов. Харків. губ., нині село Сум. р-ну Сум. обл. – 10. 04. 1937, м. Саратов, РФ) – лікар-патологоанатом. Брат С. Линтварьова. Д-р медицини (1901). Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1891), де й працював пом. прозектора каф. патол. анатомії під кер-вом В. Високовича (1893–1900). У 1898 брав участь у боротьбі з епідемією чуми у Туркменістані, 1899 – на Поволжі. Від 1900 – у фізіол. відділі Ін-ту експерим. медицини (С.-Пе­тербург), де працював під кер-вом І. Павлова; від 1902 – прозектор 2-ї Саратов. лікарні, організував лаб. для дослідж. засобів виготовлення протидифтерій. сироватки. Засн. прозектор. служби в Саратові. Брав участь у рос.-япон. вій­ні. 1912 – у наук. відрядженні в Пастерів. ін-ті (Париж) з метою вивчення способів при­готування протидифтерій. сироватки. Одним із перших описав виразки малярій. походження у товстих і тонких кишках при хроніч. малярії, а також ураженнях нирок та мозку. Вивчав питання гематології.

Пр.: К вопросу об изменении мозга при сахарном мочеизнурении // Тр. Об-ва киев. врачей. К., 1898; Влияние раз­личных физиологических условий на состояние и количество ферментов в соке поджелудочной железы. С.-Пе­тербург, 1901; Гуммозный и туберку­лезный сальпингит // Мед. обозрение. 1906. Т. 66, № 18; Разрушение крас­ных кровяных шариков в селезенке и печени при нормальных и патологических условиях // Рус. врач. 1911. № 46; К учению об эритрофагоцитозе // Рус. клиника. 1927. Вып. 41.

Літ.: Солун Н. С. К столетию со дня рождения И. И. Линтварева (1868–1968) // Арх. патологии. 1968. № 3; Ва­­сильєв К. К. Литварьов Іван Іванович // Сумщина в іменах: Енциклопед. довід. 2-е вид. С., 2004; Нуштаев И. А. Уро­женец Сумского уезда Иван Иванович Линтварев (1868–1937) // Актуал. пробл. истории медицины: Мат. Междунар. науч. конф. С., 2005.

К. К. Васильєв

Стаття оновлена: 2016