Линьов Олександр Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Линьов Олександр Федорович

ЛИНЬО́В Олександр Федорович (28. 02. 1926, с. Гривки, нині Саратов. обл., РФ – 11. 04. 2001, Київ) – фахівець у галузі ядерної фізики. Д-р тех. н. (1978), проф. (1991). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1985). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Ленінгр. ін-т точної механіки й оптики (нині С.-Петербург, 1953). Відтоді пра­цював у Ін-ті атом. енергії (Мос­ква); 1959–66 – у Лаб. ядер. реак­цій Об’єдн. ін-ту ядер. дослідж. (м. Дубна Моск. обл.); 1966–70 – в Ін-ті фізики АН УРСР; 1970–2001 – в Ін-ті ядер. дослідж. НАНУ (обидва – Київ), де пройшов шлях від ст. н. с. до зав. відділу фізики прискорювачів і заст. дир., остан. часом обій­мав посаду пров. н. с.-консуль­танта. Напрями наук. дослідж.: ядерна фізика, радіац. безпека, прискорювачі заряджених частинок, ядерна енергетика.

Пр.: Спектрометр быстрых нейтронов по времени пролета // АЭ. 1958. № 5 (спів­авт.); Образование спонтанноделящегося изомера при облучении америция нейтронами // Nucl. Phys. 1965. Vol. 63 (спів­авт.); 240-см изохрон­ный циклотрон ИЯИ АН УССР // АЭ. 1976. № 6; Конструирование нейтронной трубки с лазерным источником ио­нов // Там само. 1982. № 4 (спів­авт.); Транс­портер зарядов для электростатичес­ких ускорителей // Вопр. атом. науки и техники. Сер. Общая и ядер. физика. 1983. Вып. 3(24) (спів­авт.).

Н. Л. Дорошко

Стаття оновлена: 2016