Липа Ганна-Оксана Ярославівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Липа Ганна-Оксана Ярославівна

ЛИ́ПА Ганна-Оксана Ярославівна (18. 07. 1958, с. Верхній Лужок Старосамбір. р-ну Львів. обл.) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Засл. художник України (2012). Обл. мист. премія ім. З. Флінти (2008). Чл. НСХУ (1990). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1982; викл. М. Гладкий, Д. Крвавич, І. Томчук, І. Франк). Працює у Львові: 1982–89 – художник-конструктор ін-ту матеріалів; во­дночас 1984–2007 – на експерим. кераміко-скульптур. ф-ці. Голова секції кераміки Львів. орг-ції НСХУ (2002–05). Від 1986 – учасниця всеукр., всесоюз. та міжнар. мист. виставок, пленерів. Персон. – у Льво­ві (1989–90, 1998, 2001, 2004, 2007–09), Кракові (1996), Києві (2001–02, 2012–13, 2015). Для творчості Л. характерні філос. осмислення буття, звернення до першоджерел, світ. культур. пластів, монументалізація форм, трансформація символів і пласт. засобів через синтез з ін. видами мист-ва. Створює декор. тарелі, рельєфи, пласти, вази, чайні та кавові сервізи (у серійне вироб-во впроваджено понад 100 найменувань), дзбанки, вазо­ни, монум.-декор. панно з яскра­во вираженими нац. формо­твор. традиціями, садово-парк. композиції, використовуючи ка­м’яну масу, фарфор, фаянс, гончарну глину, шамот; батики, інсталяції, живописні композиції. Займається також худож. оформ­­ленням інтер’єрів, екс­тер’єрів. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства (смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.), Львів. галереї мист-в та ін-ті банків. справи, Музеї кераміки (м. Болеславець, Польща).

Тв.: живопис – «Сирена. Ніч» (1979), «Передчуття польоту» (1981), «Леда», «Велика розпусниця» (обидва – 1994), «Ключівські весільні» (2011), «Світоч» (2012), триптих «Даная» (2013); живописні цикли – «Берегиня» (1995–96), «Духи забутих предків» (2013), «Майдан» (2014); батики – «Народження квіт­ки» (1985), «Народний мотив», «Звізда (Мати)», «Дерево життя» (усі – 1986), «Народження пісні», «Народження щас­тя», «Жіночий портрет із сиреною» (усі – 1987), «Море», «Материнство» (обидва – 1989), «Сонце», «Голгофа», «Муза», «Дов­ге чекання в журбі» (усі – 1990); керам. цикли – «Ave Maria» (1987–88), «Муза. Присвята Україні», «Трансформація світ­ла» (обидва – 1988–89), «Голгофа. При­свята всім репресованим» (1990), «Еро­тична трансформація» (1990–93), «Ма­тріархат» (1990–94), «Розмова» (1994–96), «Берегиня» (1994–98), «Калейдо­скоп» (1995–97), «Ікона-хрест» (1996), «Лови невидимого звіра. Трансмутації» (1998–2002), «У пошуках золотої рибки» (1998–2004), «Hermeneutike. Мова і простір» (2002–06), «Poly + sema» (2004–08), «Круговерть», «Витоки», «Ключ-оберіг» (усі – 2006), «Праматриці» (2010); графічні цикли – «Муза» (1990–91), «Священна земля» (2007–08).

Літ.: Ганна-Оксана Липа: Каталог виставки. Л., 1990; Голубець О. «Жер­товник» Ганни-Оксани Липи // Артанія. 1998. № 4; Онищенко В. Знайомтесь: Оксана Липа // Укр. керамол. журн. 2002. № 2; Ворс І. Полив’яна еротика // Політика і культура. 2002, 23–29 квіт.; Липа Ганна-Оксана. Художня кераміка, живопис, графіка, інсталяція, фотографіка: Каталог. Л., 2010.

О. В. Голубець, Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2016