Липинський Петро Казимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Липинський Петро Казимирович

ЛИПИ́НСЬКИЙ Петро Казимирович (1888, с. Гадинківці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 08. 11. 1975, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) – ікономаляр. Навч. у парафіял. ікономаляр. майстерні м-ка Гусятин, удосконалював майстерність у Почаїв. Свято-Успен. лаврі (нині Кременец. р-ну Терноп. обл.). Малював ікони у стилі класицизму для церков Тернопільщини. Після 1914 емігрував до Канади, оселившись в Едмонтоні. У 1920-х рр. започаткував профес. ікономалярство в Канаді разом із Г. Сичем, П. Заболотним та С. Меушем. Автор іконостасів та окремих ікон, плащаниць, розписів інтер’єрів понад 40-а укр. греко-катол. і православ. церков у провінціях Альберта, Саскачеван, Манітоба. Співзасн. Нар. дому, працював у прес. ком-ті часопису «Новини»; чл. ком-ту, що організував т-во «Рідна школа» в Едмонтоні. Мист. архів Л., упорядков. мистецтвознавцем і етнографом Р. Білашем, зберігається у музеї «Село укр. культур. спадщини» побл. Едмонтона, де 1988 проведено виставку ескізів іконостасів, розписів, деяких ікон, а також документів про його працю у 1920–70-х рр.

Літ.: Баран А.-М. Українські церкви Саскачевану. Саскатун, 1977; Степовик Д. Українська ікона: Іконотвор. досвід діаспори. К., 2003.

Д. В. Степовик

Стаття оновлена: 2016