Липівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Липівка

ЛИ́ПІВКА – село Макарівського району Київської області. Липів. сільс. раді підпорядк. с. Лозовик. Знаходиться на р. Почепин, яка на околиці впадає у Здвиж (притока Тетерева, бас. Дніпра), за 63 км від обл. центру, за 5 км від райцентру та за 17 км від залізнич. ст. Бородянка. Пл. 5,32 км2. За переписом 2001, насел. складало 1163 особи, станом на 2015 – 1023 особи; переважно українці. Побл. села є 7 курганів, а на його тер. знайдено кам’яні шліф. молотки, крем’яні ножі, пилки та стріли доби бронзи. Вперше згадується у писем. джерелах 1506. Здавна тут росло багато лип, з яких місц. жит. виготовляли вулики (донині мешканці села займаються бджільництвом). У різний час село належало литов. феодалам Івашенцевичам, польс. шляхтичам Рос­цішевським, Страшинським, Трипольським та ін. Липівчани вою­вали проти польс. військ під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького. Липів. козаки у складі Макарів. сотні брали участь у битвах під Зборовом (1649; нині місто Терноп. обл.), Берестечком (1651; нині місто Горохів. р-ну Волин. обл.) і побл. г. Батіг (1652; нині с. Четвертинівка Тростянец. р-ну Вінн. обл.). 1768 Л. відвідали козаки гайдамац. полковника І. Бондаренка, центром діяльності якого була сучасна Макарівщина, зокрема й рідне с. Грузьке. На поч. 18 ст. жит. села приєдналися до повстанців під кер-вом С. Палія. Після 2-го поділу Польщі 1793 відійшло до Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – село Київ. пов. Київ. губ. 1825 відкрито церк.-па­рафіял. школу. На поч. 1860-х рр. проживали 1076 осіб православ. віросповідання, 34 католики та 28 юдеїв. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до листопада 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювали 350 жит., з них 161 особа загинула. Після аварії на ЧАЕС із зони відчуження в село переселилося 270 осіб. Згодом на згадку про «стару малу батьківщину» вони заклали Чорнобил. парк. Нині у Л. – навч.-виховне об’єдн. «заг.-осв. школа-дитсадок», Будинок культури, фельдшер.-акушер. пункт. У селі росте віковий дуб діаметром бл. 1,5 м. Діє православна Покров. церква. Встановлено пам’ятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни, пам’ят. знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців – вчений-селекціонер О. Коломієць, економіст А. Шевченко; композитор П. Петров-Омельчук; фехтувальник (шабля) В. Лукашенко.

Літ.: Похилевич Л. Сказания о насе­ленных местностях Киевской губернии. К., 1864; Біла Церква, 2005; Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. К., 2006.

О. В. Петренко

Стаття оновлена: 2016