Липницька Світлана Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Липницька Світлана Іванівна

ЛИПНИ́ЦЬКА Світлана Іванівна (сценіч. – Немчук; 28. 04. 1944, м. Новосибірськ, РФ) – актриса. Засл. арт. України (2009). Закін. Новосибір. театр. уч-ще (1965). Відтоді працювала у Новосибір. драм. театрі «Червоний факел»; 1969–70 – у Томському ім. В. Чкалова; 1971–73 – Кемеров. ім. А. Лу­начарського; 1973–75 – Астрахан. ім. С. Кірова драм. театрах (усі – РФ). У 1970–71, 1975–2014 – у Донец. рос. драм. театрі (м. Ма­ріуполь). Л має здатність точно і логічно вибудувати малюнок ролі. Вміє бути несподіваною, цікаво працює в різноманіт. жанрах від психол. драми, високої трагедії до сатир. комедії, ґротеску. В арсеналі актор. доробку Л. основою завжди є життєва правда, що робить її гру пере­конливою.

Ролі: Секлета («За двома зайцями» М. Старицького), Фекла Іванівна («Одру­ження» М. Гоголя), Красавіна («Одруження Бальзамінова» О. Островського), Шарлотта («Вишневий сад» А. Чехова), Москальова («Прощальна гастроль князя К.» за Ф. Достоєвським), Ганна («Васса Желєзнова» М. Горького), Єлизавета («Ваша сестра і полонянка» Л. Разумовської), Ханума («Витівки Хануми» О. Цагарелі), Жозефіна («Наполеон і корсиканка» І. Губача), Елеонора («Танго» С. Мрожека), Реґана («Король Лір» В. Шекспіра), Єлизавета Валуа («Дон Карлос» Ф. Шіллера), Медея, Патриція («Медея», «Оркестр» Ж. Ануя), Огюстина («Вісім люблячих жінок» Р. Тома), Хетті («Дама без камелій» Т. Реттіґена), Гедда Ґаблер (однойм. п’єса Г. Ібсена).

А. О. Малахова

Стаття оновлена: 2016