Липняжка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Липняжка

ЛИПНЯ́ЖКА – село Добровеличківського району Кіровоградської області. Липняз. сільс. раді підпорядк. села Водяне та Володимирівка. Знаходиться на р. Сухий Ташлик (притока Синюхи, бас. Південного Бугу), за 120 км від обл. центру, за 9 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Помічна. Пл. 8,11 км2. За переписом 2001, насел. складало 4395 осіб; станом на 2015 – 3237 осіб; переважно українці. Через село проходить автошлях Київ–Одеса. Експедицією Одес. археол. музею НАНУ в околицях Л. досліджено поселення трипіл. і черняхів. культур, зокрема знайдено уламки глиняного посуду, зернотерки, крем’яний інвентар, різноманітні прикраси. За нар. переказами, село назване саме так тому, що у цій місцевості росло багато лип. У 16 ст. на цих землях розташовувалася значна кількість козац. зимівників. 1596 на тер. сучас. села зупинявся на зимівлю повстан. загін С. Наливайка. Л. уперше згадується у писем. джерелах остан. чв. 17 ст. У 1750-х рр. тут облаштовано шанець Молдав. гусар. полку. 1886 проживали 3451 особа, на той час вже була досить розвинена торгівля. У 2-й пол. 19 ст. – на поч. 20 ст. – волосне село Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 230), зазнали сталін. репресій. Від 1932 – у складі Одес., від 1939 – Кіровогр. обл. Від 1 серпня 1941 до 18 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни загинули 397 липняжчан. У 1-й пол. 1980-х рр. на окраїні села збудовано надпотуж. й унікал. на той час Добровеличків. цукр. з-д (у 1990-х рр. розпочався різкий спад ви­роб-ва, нині не працює) з низкою багатоповерх. будинків і влас. заг.-осв. школою, дитсадком та ін. об’єктами соц. інфраструктури. У Л. – 2 заг.-осв. школи; Палац культури, б-ка, нар. музей; лікар. амбулаторія. Звання «нар. аматор.» отримали фольклорно-етногр. ансамбль «Червона калина» та театр. колектив. Діє Свято-Успен. церква УПЦ КП. 1993 створ. гідрол. пам’ятку природи Болото Левади (15 га). Є граніт. кар’єр. Встановлено пам’ят­­ник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – математик І. Васильченко, фахівець у галузі механіки І. Павленко, історик М. Доній; Герой Рад. Союзу П. Шемендюк.

Літ.: Козир І. А., Шевченко С. І. Історія рідного краю: Навч. посіб. Кр., 2001; Доній А. Г. Погляд на історію села: Істор. хроніка. Добровеличківка, 2013.

О. М. Голоцван

Стаття оновлена: 2016