Лисак-Тивонюк Леся - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисак-Тивонюк Леся

ЛИСА́К-ТИВОНЮ́К Леся (Олександра Іванівна; 14. 04. 1921, с. Вірлів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 08. 08. 1981, місцевість Нью-Маркет-Монт побл. м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада, похов. у м-ку Лакавані побл. м. Буффало, шт. Нью-Йорк, США) – письменниця, журналістка, актриса. Закін. жін. ліцей Укр. ін-ту для дівчат у Пе­ремишлі (нині Польща, 1939). Учителювала на Зборівщині та навч. заочно у Кременец. пед. ін-ті (нині Терноп. обл.). Під час нім. окупації студіювала актор. мист-во у театр. студії у Львові. 1944 емігрувала до Австрії, згодом – до Німеччини, де навч. і працювала у театр. студії Й. Гірняка. Від 1950 мешкала у м. Буффало. Брала участь у сусп.-гро­­мад. житті укр. громади, працювала у торг. фірмах. Від 1963 – кор. г. «Свобода» (Нью-Йорк). Здійснила інсценізації драм. творів, працювала у радіотеатрі. Її статті та новели опубл. в укр. періодиці, спогади вміщено в істор.-мемуар. літ. зб. «Зборівщина: Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи» (Торонто; Нью-Йорк; Париж; Сідней, 1985). Вірші «Галицьке містечко», «Леґенда Бродів», «Бабине літо» покладено на музику композитором Ю. Лаврівсь­ким. Загинула в автокатастрофі.

Тв.: Терпкі пахощі: Повість. Нью-Йорк, 1969; Срібна Мадонна: Есеї. Нариси. Оповідання. Торонто, 1973; Замок на вулиці Мейн: Оповідання. Торонто, 1976; Стежка до дому: Спогади. Торонто, 1978; Прийде весна: Зб. нарисів і оповідань. Торонто; Нью-Йорк, 1983; Три букети зілля: Зб. нарисів і оповідань. Торонто; Нью-Йорк, 1983; Хата в лісі: Повісті. Нью-Йорк; Баффало, 1986.

Літ.: Барагура В. Туга за молодістю й за рідним краєм // Свобода. 1978, 16 черв.; Кедрин І. Пам’ятник письменниці Лесі Лисак // Там само. 1983, 3 груд.; Лоза М. Дещо про авторку // Лисак-Тивонюк Л. Три букети зілля: Зб. нарисів і оповідань. Торонто; Нью-Йорк, 1983; На зламі століть: побачене, почуте, прочитане. Л., 2000; Дубас М. «Закохана в красу…» // Дзвін. 2009. № 8; Українська діаспора: літ. постаті, твори, біобібліогр. відомості. Д., 2012.

М. В. Дубас

Стаття оновлена: 2016