Лисенко Віталій Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Віталій Романович

ЛИ́СЕНКО Віталій Романович (01. 07. 1941, Львів – ?) – хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог. Чоловік Ольги Все­володівни, батько Миколи Віталійовича (молодшого) Лисенків. Проф. (1991). Нар. арт. Укра­їни (1998). Засл. діяч мист-в УРСР (1982). Лауреат 1-го Респ. фестивалю молоді України (Київ, 1967). Закін. Київ. консерваторію (1969; кл. Л. Венедиктова, К. Симеонова), де відтоді й викладав (нині Нац. муз. академія України): від 1985 – доц., від 1987 – в. о. проф. каф. хор. диригування. Водночас 1981–90 – хормейстер Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, де працював над постановками опер. вистав «Князь Ігор» О. Бо­родіна, «Хованщина» М. Мусорг­ського, «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського, «Травіата», «Трубадур», «Ріґолетто» Дж. Верді. 1986 створив хор при з-ді «Карат» у м. Вишгород Київ. обл. (від 1994 – профес. Укр. нар. муніцип. ансамбль пісні і танцю «Вишгород»), був його дир., худож. кер. та гол. диригентом, водночас кер. низ­ки самодіял. хорів. У репертуарі – твори М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, Л. Ревуцького, Г. Верьовки, К. Данькевича, М. Колесси та ін. Засн. і віце-пре­зидент Міжнар. благодій. фонду ім. М. Лисенка, співзасн. і заст. голови правління Київ. відділ. Всеукр. муз. спілки. Серед уч­нів – К. Карабиць, А. Кульбаба, І. Палкін. 4 січня 1999 зник безвісти.

К. І. Шамаєва

Стаття оновлена: 2016