Лисенко Іван Захарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Іван Захарович

ЛИ́СЕНКО Іван Захарович (07(20). 09. 1907, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – 28. 05. 1975, м. Алма-Ата, нині Алмати, Казахстан) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1962), проф. (1963). Засл. діяч н. і т. Казах. РСР (1964). Держ. нагороди СРСР. Закін. Криворіз. гірничоруд. ін-т (1930), де 1930–36 й викладав. 1922–30 – гірник, зав. шахти ру­доуправління ім. Жовтневої революції у Кривому Розі; 1936–41 – декан гірн. ф-ту, заст. дир. Казах. гірн.-металург. ін-ту (Алма-Ата); 1942 – пом. нач. відділ. розвідвідділу Калінін. фронту; від 1943 – засн. і зав. сектору гірн. справи, від 1971 – засн. і дир. Ін-ту гірн. справи АН Казах. РСР (Алма-Ата). Вивчав історію гірн. справи Криворіжжя, провадив дослідж. на рудниках Алтаю, Ачисаю, розвідку рудних покладів Тянь-Шаню та Паміру. Голова Всесоюз. конф. з проблем розробки копалин за умов високо­гір’я (Ташкент, 1969).

Пр.: Система подэтажной выемки. Алма-Ата, 1948; Разработка высокогор­ных месторождений. Алма-Ата, 1958; Разработка рудных месторождений. Москва, 1963; Будущее методов добы­чи руд. Алма-Ата, 1971.

В. В. Стецкевич

Стаття оновлена: 2016