Лисенко Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Іван Іванович

ЛИ́СЕНКО Іван Іванович (14. 09. 1921, с. Золотоношка Золотоніс. пов. Кременчуц. губ., нині Драбів. р-ну Черкас. обл. – 02. 09. 1997, там само) – живописець, колекціонер. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1985). Чл. НСМНМУ (1991). Премія ім. К. Бі­локур (1994). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Київ. ін-т культури (1970-і рр.). Брав участь у всеукр., всесоюз. мист. виставках від 1949. Персон. – у Києві (1984). Працював секр. сільради, зав. б-ки, дир. Будинку культури у с. Золотоношка, де 1974 заснував краєзн. музей (ікони й зраз­ки нар. малярства Полтавщини, Черкащини та Київщини, рушники, гончар. вироби, нар. вбран­ня), 1981 – картинну галерею (полотна самодіял. живописців із респ. колиш. СРСР); організував вокал.-етногр. ансамбль «Золотоношківські вечорниці» (1975–83), оркестр дух. інструментів. Про Л. знято д/ф «Сяйво фарб І. Лисенка», «Золотоношківські вечорниці». Автор пейзажів, темат. картин, портретів, для яких характерна життєрадісна гама кольорів. Деякі роботи зберігаються у Драбів. краєзн. музеї, Черкас. ХМ, Нац. центрі нар. культури «Музей І. Гон­­чара», Нац. музеї Т. Шевченка (обидва – Київ).

Тв.: серія – «Люди мого села» (1970–80-і рр.); «Поле край села» (1949), «Кол­госпні збори йдуть» (1964), «Дударик» (1966), «Біля рідного порога» (1968), «Трактористка В. Кутова» (1975), «Патріарх будівельників с. Золотоношка», «Рушники баби Наталки» (обидва – 1976), «У майстерні» (1979), «Новоріч­не щедрування», «Ніч на Івана Купала», «Водіння Куста», «Свічку заміж віддавали», «Свято врожаю», «Щедрий вечір», «Дажбог», «Ми орії-ратаї», «Всесильність твоя», «Т. Шевченко», «В. Симоненко», «К. Білокур», «Н. Ужвій», «Р. Кириченко» (усі – 1970–80-і рр.), «Соняшник» (1982), «Вечір на Полтавщині» (1991).

Літ.: Онищенко О. Митець із Золо­тоношки // Україна. 1980. № 30; С. М. Виставка живописних робіт І. І. Лисен­ка // НТЕ. 1984. № 3; Марченко Т. Іван Лисенко: «Писав, як душа веліла...» // Родовід. 1997. Ч. 2(16); Малярські ужинки Івана Лисенка // ОМ. 1997. № 3–4; Селівачов М. Р. Відійшли у вічність: І. І. Лисенко // Ант. 1999. Ч. 1.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2016