Лисенко Людмила Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Людмила Олександрівна

ЛИ́СЕНКО Людмила Олександрівна (12. 08. 1954, с-ще Рощино Ленінгр. обл., РФ) – мистецтво­знавець. Онука М. Лисенка. Засл. діяч мист-в України (2012). Канд. мистецтвознавства (1985). Чл. НСХУ (1985). Закін. Київ. худож. ін-т (1976; викл. П. Білецький, Л. Владич, А. Заварова). 1980–84 – літ. співроб. моск. ж. «Юный художник»; у Києві: 1984–85 – співроб. Літ.-мемор. музею Лесі Українки; від 1987 – у Нац. академії образотвор. мист-ва і арх-ри: від 1994 – доц. каф. теорії та історії мист-ва. Куратор виставок у НХМ (Київ): «Укр. скульп­тура 20 ст.» (1999), до 100-ліття від дня народж. М. Лисенка (2006). Почес. лектор освіт.-гро­мад. ор-ції «Культур. проект» (2014). Наук. дослідж.: зарубіжне та вітчизн. мист-во 20–21 ст., зокрема історія укр. скульптури. Уклала альбоми «Илья Тенета» (Москва, спів­авт.), «Олексій Олій­ник» (обидва – 1984), «Trinity. Родина скульпторів» (2001; оби­два – Київ), електрон. посібник «Скульптурні ідеї 20 ст.» (2001). Упорядниця та авторка вступ. статей альбомів і каталогів В. Фе­дорука (1990; 2006), В. Шишова (1990), Є. Прокопова (1993), А. Забой (2001), Ю. Укадер (2004), Л. Черешкевич (2011), С. Карун­ської (2012), альбому «Скульптор Лисенко та його учні» та зб. між­нар. конф. «Традиції скульптурної школи Михайла Лисенка в контексті сучасної європейської скульптури» (обидва – 2006; усі – Київ); а також низки статей в ЕСУ.

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2016