ЛИ́СЕНКО Микола Тимофі­йович (08. 05. 1918, с. Юрченків, нині Вовчан. р-ну Харків. обл. — 03. 01. 2007, Київ) — домрист, педагог. Професор (1977). Канд. мистецтво­знавства (1955). Лауреат 1-го Всесоюз. конкурсу-огляду виконавців на нар. інструментах (Москва, 1939). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Харків. консерваторію (1947; кл. В. Комаренка) та аспірантуру при Київ. консервато­рії (1954; кл. оперно-симф. диригува­н­ня О. Климова). Водночас 1938–41 — викладач Мінського муз. училища; 1947–51 — Харків. консерваторії та муз. училища; 1948–51 — диригент оркестру нар. інструментів Харків. філармонії. У 1955 — гол. диригент Держ. ансамблю танцю УРСР (Київ). Від 1955 — викладач, кер. оркестру нар. інструментів, 1958–63 — завідувач кафедри Харків. консерваторії. Від 1963 — викладач, кер. симф. і нар. оркестрів, від 1965 — доцент кафедри музики та спів­ів Київ. пед. ін­ституту. Від 1970 — зав., від 1977 — професор кафедри нар. інструментів, організатор і кер. оркестр.-хор. ансам­блю нар. інструментів Нац. муз. академії України (Київ). Серед учнів — Ф. Коровай, Б. Міхєєв, В. Овод. Автор обробок «Гуцульських мелодій» (для сопілки, скрипки, баяна в су­проводі домрового оркестру), «Українських народних пісень» (для домри).