Лисенко Михайло Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Михайло Григорович

ЛИ́СЕНКО Михайло Григорович (16(29). 10. 1906, с. Шпилівка, нині Сум. р-ну Сум. обл. – 08. 05. 1972, Київ) – скульптор і педагог. Батько Бог­дана, дід Людмили Лисенків. Акад. АМ СРСР (1970). Нар. художник УРСР (1960) та СРСР (1963). Держ. нагороди СРСР. Чл. СХУ (1938). Закін. Харків. ху­дож. ін-т (1931; викл. Л. Блох, І. Севера), де й працював (1938–41). Від 1944 – у Київ. худож. ін-ті: від 1947 – проф.; водночас 1971–72 – кер. твор. майстерні скульп­тури АМ СРСР у Києві. Осн. галузі – монум. і станк. скульп­тура (пам’ятники, скульптурні композиції, портрети). Учасник респ., всесоюз. мист. виставок від 1930. Персон. – посмертні у Києві (1978, 2006). Деякі роботи зберігаються в НХМ, Нац. музеї історії України, МТМК України, Нац. музеї Т. Шевчен­ка (усі – Київ), Харків., Одес., Сум., Севастоп. ХМ, Звенигород. кра­єзн. музеї (Черкас. обл.). Се­ред учнів – С. Андрейченко, М. Ба­ланчук, В. Бородай, В. Вінайкін, О. Вітрик, І. Горовий, В. Греча­ник, І. Довженко, В. Зноба, Г. Кальчен­ко, Б. Климушко, М. Константинова, Ф. Коцюбинський, М. Красотін, Я. Куленко, Л. Кулябко-Корецька, К. Лискова, М. Олексієнко, В. Полоник, О. Скобликов, Ю. Скобликова, В. Сухенко, М. Су­ходолов, В. Таранченко, Б. Улья­нов, Л. Чаус, В. Чепелик, В. Шве­цов, О. Шлапак. Надгробок Л. 1974 виконали О. Вітрик та В. Су­хенко. У Шпилівці з ініціативи краєзнавця Г. Петрова 1976–88 та від 2006 проводять Лисенків. свя­та; у школі, де він навч., 1976 відкрито кімнату-музей Л. Вста­новлено мемор. дошки на будинку, де Л. жив у Києві на вул. Велика Житомирська, № 8/14 (1986, автор Б. Лисенко) та на будинку, де була його майстерня 1936–41 у Харкові на вул. Культури, № 9а (2011, скульптор Ф. Бетліємський).

Тв.: пам’ятники – 61-му комунарові (1936, Миколаїв), «Партизанський рейд» (1947, встановлено 1960 у Сумах), «Бать­ківщина-Мати» (1952, Пагорб Слави у Львові), М. Щорсу (1954, Київ; обидва – спів­авт.), І. Франкові (1959, встановлено 2007 у Хмельницькому; 1984, Вінніпеґ), В. Леніну (1964, Запоріжжя), С. Ков­паку (1971, м. Путивль Сум. обл.; обидва – спів­авт.), Т. Шевченку (1972, Ашґабат; 1978, Париж), загиблим зем­лякам «Лебедина пісня» (1975, м. Лебедин Сум. обл.), «Бабин Яр» (1976, Київ), А. Малишку (1984, м. Обухів Київ. обл.; обидва – спів­авт.); скульп­турні композиції – «Героїка громадянської вій­ни» і «Героїка соціалістичного будівництва» (для рад. павільйону на Всесвіт. виставці у Нью-Йорку, 1939); станк. скульптура – «Т. Шевченко» (1945; 1947; 1961), «Вірність» (1947), «О. Пуш­кін», «О. Пушкін і А. Міцкевич», «В. Ленін у кріслі» (усі – 1951), «О. Пушкін і М. Гоголь» (1952), «О. Пушкін в Україні» (1956), «За робітничу справу» (1957), «В. Касіян» (1958), «Материнство», «Дів­чина» (обидва – 1959), «Д. Гнатюк» (1960), «І. Мар’яненко» (1962), «Ревнощі» (1963), «Робітниця І. Мальцева», «О. Шовкуненко», «Над Дніпром (Т. Шевченко)» (усі – 1964), «Юність», «В ім’я життя», «Думи мої, думи…» (усі – 1965), «Ланкова К. Ба­ранова» (1966), «В. Затонський», «Генерал П. Жмаченко» (обидва – 1967), «А. Кримський» (1969), «Професор В. Шевальов», «П. Вершигора», «Абель» (усі – 1971), «М. Стельмах», «М. Бажан» (обидва – 1972).

Літ.: Німенко А. Михайло Григорович Лисенко: Нарис про життя і творчість. 1958; Афанасьєв Є. Михайло Лисенко: Нарис про життя і творчість. 1975; Ли­­сенко Михайло: Комплект листівок. 1982; Цонєва Ц. М. Г. Лисенко – ми­­тець і педагог // Укр. АМ. 1995. Вип. 2; Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. 2006; Матеріали науково-практичної конференції «Традиції скульптурної школи Михайла Лисенка в контексті сучасної європейської скульп­тури. 2006 (усі – Київ).

І. М. Блюміна, Л. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2016