Лисенко Наталія Андріївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Наталія Андріївна

ЛИ́СЕНКО Наталія Андріївна (10. 08. 1880, Миколаїв – 07. 10. 1969, Париж, похов. у м-ку Сент-Женев’єв-де-Буа, Франція) – актриса. Дочка Андрія, племінниця Миколи Лисенків. Закін. студію Моск. худож. театру (1904), на сцені якого грала від 1901. Дебютувала роллю Катрі у виставі «Не судилось» М. Старицького на сцені укр. аматор. театру в с. Знам’янка (нині місто Кіровогр. обл.). Виступала у Театрі Ф. Корша (Москва), 1909–12 – театрі «Соловцов» (Київ). Від 1915 грала у німому кіно на сту­дії О. Ханжонкова, згодом Й. Єр­мольєва, виконала ролі у понад 40 стрічках. 1920 емігрувала до Франції разом із чоловіком – актором І. Мозжухіним, разом з ним виконувала ролі у кінокартинах рос. компанії «Альбатрос» (м. Монтрей, Франція). Втілила низку образів у фільмах: «Кін, або Геній і безпутство» (1924), «Казанова» (обидва – реж. О. Волков), «На рейді» (реж. А. Каваль­канті; обидва – 1927), «Пікова дама» (1937, реж. Ф. Оцеп). На­прикінці 1930-х рр. завершила кар’єру. Л. створила на екрані влас. стиль і тип жінки – свавільної, гордої. Розкривала характери героїнь неоднозначно, багатомірно, психологічно точно.

Ролі: у кіно – Катюша Маслова (однойм. фільм, реж. П. Чардинін), Берта («Леон Дрей (Підкорювач жіночих сер­дець)», реж. Є. Бауер; обидва – 1915), Кручиніна («Без вини винні»), Глаша («Яс­трубине гніздо»; обидва – 1916, реж. Ч. Сабінський), Есфір («Сатана тріумфу­ючий», 1917), Купчиха Маковкіна («Отець Сергій»), Іза («Богатир духу»), Клара Кларсон («Крихітка Еллі»; усі – 1918, реж. Я. Протазанов).

Літ.: Мусієнко Н. Б., Слободян В. Р. Світло далеких зірок. К., 1995; Нусино­ва Н. И. Н. А. Лысенко // Когда мы в Россию вернемся…: Рус. кинематогр. зарубежье (1918–39). Москва, 2003.

В. Р. Слободян

Стаття оновлена: 2016