Косарі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косарі

КОСА́РІ – село Кам’янського району Черкаської області. Знаходиться на однойм. річці (бас. Дніп­­ра), за 7 км від райцентру. Пл. 7,66 км2. Насел. 2243 особи (2001), переважно українці. Через село проходить залізниця Київ–Дніпропетровськ. На його тер. знайдено скарб рим. монет. Засн. наприкінці 18 ст. 1808 тут мешкало 1141, 1864 – 1,5 тис. осіб. У 19 – 1-й чв. 20 ст. – село Чигирин. пов. Київ. губ. Деякий час воно належало родині Давидових, з якої походив один із кер. Кам’ян. управи Пд. т-ва. У них К. придбав польс. шляхтич Ф. Ростішевський. 1872 він на місці цукроварні (працювала від 1847) заснував гуральню (нині Косарський спиртовий за­­вод, який випускає горілку під торг. маркою «Холодний Яр»). Пізніше його внук В. Ростішевсь­­кий збудував 2-поверх. палац, який 1912 при­­дбало Чигирин. земство і розмістило в ньому лі­­карню (від 2001 функціонує ста­­ціонарне відділ. рай. територ. центру для обслуговування оди­­ноких непрацездат. осіб похилого віку). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 64 особи), зазнали сталін. репресій. Від 1932 – у складі Київ., від 1954 – Черкас. обл. Від серпня 1941 до січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 516 осіб. У рад. період працював колгосп «Зо­­ря», за яким були закріплені 3,4 тис. га с.-г. угідь, з них 1,9 тис. га орної землі. Він був одним з передових пунктів Чер­­кас. обл. з відгодівлі великої ро­­гатої худоби та свиней, щороку виробляв продукції на 1,5–2 млн крб. Нині у К. також діють заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; дільнична лікарня. Є Свято-Михайлів. церква УПЦ МП. Вста­­новлено обеліск Слави. Серед ви­­знач. уродженців – мовознавець Г. Данилов.

В. В. Воропай

Стаття оновлена: 2014