Лисенко Остап Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Остап Миколайович

ЛИ́СЕНКО Остап Миколайович (30. 06(12. 07). 1885, Київ – 01. 10. 1968, там само) – музикознавець, педагог. Син Миколи, брат Мар’яни, батько Аріадни Лисенків. Навч. у С.-Пе­тербур. консерваторії (1900). У 1914–16 керував хором у Києві. Закін. Київ. муз.-драм. ін-т (1930), де водночас викладав (1919–34). У 1941–42 – ректор Київ. муз. академії; 1945–51 – викл. Львів. консерваторії; 1951–68 – доц. каф. нар. творчості Київ. консерваторії, де 1947 засн. кабінет-музей М. Лисенка, на базі архів. збірки якого 1980 відкрито Київ. будинок-музей М. Лисенка (нині Музей М. Лисенка – відділ Музею видат. діячів укр. культури Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського та М. Старицького). Досліджував творчу спадщину батька. Автор публікацій в укр. та рад. пресі.

Пр.: Про Миколу Лисенка: Спогади сина. К., 1957; 1959; рос. мовою – Москва, 1960; М. В. Лисенко. Листи. К., 1964; Сонце української музики. К., 1967; Не­опу­бліковані вокальні твори М. Лисенка. К., 1967; М. В. Лисенко у спогадах сучас­ників. К., 1968.

Літ.: Скорульська Р. Лисенки давні і сьогочасні // Укр. муз. арх. 1999. Вип. 2; Лисенко М. Листи. 2004; Семенен­ко Н., Муха А. Музична освіта // Історія укр. музики. Т. 5. 2004 (усі – Київ).

Р. М. Скорульська

Стаття оновлена: 2016