Лисенко Панас Силович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Панас Силович

ЛИ́СЕНКО Панас Силович (15. 01. 1912, с. Липовець, нині Кагарлиц. р-ну Київ. обл. – 25. 07. 1990, Київ) – мовознавець. Канд. філол. н. (1949). Закін. Київ. ун-т (1934). Від 1936 працював в Ін-ті мовознавства АН УРСР (Київ): 1939–41 – зав. відділу діалектології, від 1964 – н. с. відділу лексикології та лексикографії. Наук. дослідж.: проблеми укр. діалектології, зокрема фонет., морфол., лексичні особливості поліс. та середньонаддніпрян. говірок; укр. говірки в Башкортостані. Уклав «Словник діалект­ної лексики Середнього і Східного Полісся» (1961), «Словник поліських говорів» (1974; обидва – Київ).

Пр.: Із спостережень над мовою українців у Башкирії // Вісті АН УРСР. 1944. № 1–2; Говірка села Михайла-Коцюбинського Чернігівської області (фонетичний нарис) // Діалектол. бюл. 1950. Вип. 2; Огляд матеріалів, зібраних для діалектологічного атласу укра­їнської мови в 1948–1949 рр. // Там само. 1951. Вип. 3; Важливі особливості морфологічної системи говірок Ставищанського району на Київщині // Там само. 1956. Вип. 6; Деякі морфологічні особливості говірок правобе­­режних (середніх) районів Черкащини // Середньонаддніпрян. говори. К., 1960.

М. Г. Железняк, О. С. Іщенко

Стаття оновлена: 2016