Лисенко Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Петро Іванович

ЛИ́СЕНКО Петро Іванович (30. 09. 1919, с. Ломівка, нині у межах Дніпропетровська – 30. 04. 1995, Дніпропетровськ) – актор. Засл. арт. УРСР (1960). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. За­кін. Дніпроп. театр. уч-ще (1941). Працював 1941–49, 1963–82 у Дніпроп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка; 1949–61 – у Дніпродзержин. пересув. укр. драм. театрі ім. Лесі Українки (Дніпроп. обл.). Л. – гострохарактер. актор; образи, створені ним, – органічні, щирі, яскраво виражені типажі із сатир. забарвленням. Майстер глибокого психол. малюнка ролі, ведення діалогу. Обдаровано виконував гуморески.

Ролі: Дід Мірошник («Наймичка» І. Кар­пенка-Карого), Павло Кандзюба, Лопуцьковський («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик Г. Квітки-Основ’яненка), Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кро­пивницького), Оверко («Фараони» О. Ко­ломійця), Трухан, Сторожук, Лейба («Під високими зорями», «Таке довге, довге літо», «Марина» М. Зарудного), Жора («Друге весілля в Малинівці» І. Поклада), Князь («Витівки Хануми» О. Цагарелі).

С. Я. Левенець

Стаття оновлена: 2016