Лисенко Софія Кононівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Софія Кононівна

ЛИ́СЕНКО Софія Кононівна (1865, С.-Пе­тербург – 10. 11. 1946, Баку) – співачка (сопрано), педагог. Да­лека родичка М. Лисенка. Співу навч. у К. Еверарді в С.-Петер­бурзі (1882–82). Удосконалювала вокал. майстерність в Італії у Ф. Ламперті, Ґалетті та Дж. Ран­коні. Дебютувала 1887 на сцені Маріїн. опери у С.-Пе­тербурзі. Виступала на опер. сценах Мілана, Венеції (Італія, 1887–91). У 1891–93 – солістка Харків. опери. Співала також на опер. сценах Москви, Києва, Баку. Володіла невеликим, але приєм. тембру голосом, неабияким артистизмом, музикальністю. Від 1912 викладала у Муз. школі М. Данемана (С.-Пе­тербург), 1925–38 – у Бакин. муз. уч-щі, 1938–46 – проф. Бакин. консер­ва­торії. Серед учнів – М. Титаренко.

Партії: Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Антоніда («Життя за царя» М. Глін­ки), Віолетта, Джільда («Травіата», «Рі­ґолетто» Дж. Верді), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Дінора (однойм. опера Дж. Мейєрбера), Лючія («Лючія ді Лам­мермур» Ґ. Доніцетті).

Літ.: Дебют С. Лысенко на сцене Ма­­риинской оперы // Новое время. 1887, 12(24) фев.; Скорульська Р. Лисенки давні і сьогочасні // Укр. муз. арх. К., 1999. Вип. 2.

Р. М. Скорульська

Стаття оновлена: 2016