Лисенко Юрій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Юрій Васильович

ЛИ́СЕНКО Юрій Васильович (псевд. – Юрко Позаяк; 09. 05. 1958, Київ) – поет, перекладач, дипломат. Син В. Лисенка. Канд. філол. н. (1989). Чл. НСПУ (2012). Закін. Київ. ун-т (1980), де й викладав укр. мову в Ін-ті журналістики (1981–97); у 1998–2008 – 2-й, 1-й секр. МЗС України, працював у посольствах України в Хорватії (1998–2002) та Сербії (2004–08); у 2008–10 – кер. служби підготовки виступів Президента України Секретаріату Президента України; від 2013 – у складі укр. дипломат. місії в Хорватії. Один із представників сучас. постмодернізму. Його вірші розкуті й легкі для запам’ятовування, витримані в іроніч. стилістиці з елементами вульгарності й легковажності, подекуди – із невибагливими поет. формами. У 2-й пол. 1980-х рр. разом з О. Семенченком та Віктором Недоступом створили авангардист. літ. групу «Пропала грамота», співавтор однойм. збірки (К., 1991). Автор зб. поезії «Шедеври» (К., 1997; Л., 2004), кн. «Шедеври: Вибрані вірші та переклади» (К., 2013). Перекладає укр. мовою літ. твори з англ. (Льюїс Керрол), франц. (Р. Кено) та хорват. (С. Мраович) мов. У співавт. з дочкою Дариною опублікував хорват. мовою зб. дит. віршів «Gle ide svasta» («Диви, іде всяка всячина», К., 2002). Співупорядник «Антології альтернативної української поезії. Зміни епох: друга половина 80-х – початок 90-х років» (Х., 2001).

О. В. Ірванець

Стаття оновлена: 2016