Лисенко Юрій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко Юрій Семенович

ЛИ́СЕНКО Юрій Семенович (справж. – Георгій; (08(21). 04. 1910, с. Ва­лява, нині Городищен. р-ну Черкас. обл. – 12. 03. 1994, Київ) – режисер, сценарист. Засл. діяч мист-в УРСР (1967). Чл. СКінУ (1961). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Київ. театр. ін-т (1940). У 1929–31 – співроб. газет у Харкові та Сумах. Працював у театрах Києва, Луцька, Полтави, Мелітополя (Запоріз. обл.); реж. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1955–84), гол. реж. Театру-сту­дії кіноактора (обидві – Київ). Поставив фільми: «Якби каміння говорило» (1957, співавтор сценарію), «Гроза над полями» (1958, співреж.), «Таврія» (1959, співавтор сценарію), «Літак відлітає о 9-й» (1960), «Ми, двоє муж­чин» (1962), «Перевірено – мін немає» (1965, співреж., співавтор сце­нарію; диплом Мкф у м. Пула, Югославія, нині Хорватія, 1965), «В’язні Бомона» (1970), «Вогонь» (1973), «Біле коло» (1974; усі – співавтор сценарію); т/ф «Кохання та долар» (1968). Був майстром психол. драми, часто вибудуваній на авантюр. складній історії.

Літ.: Кино и время. Режиссеры советского художественного кино. 1963. Вып. 3; Сценаристы советского худо­жест­венного кино. 1972 (обидві – Мос­ква).

С. В. Тримбач

Стаття оновлена: 2016