Лисенко-Ткачук Ірина Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисенко-Ткачук Ірина Василівна

ЛИ́СЕНКО-ТКАЧУ́К Ірина Василівна (11. 01. 1952, м. Хабаровськ, РФ) – живописець. Засл. діяч мист-в України (2000). Чл. НСХУ (1984). Закін. Київ. худож. ін-т (1976; викл. В. Гурін, О. Лопухов), творчі май­стерні АМ СРСР у Києві (1987; кер. С. Григор’єв). На твор. роботі. Учасниця всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1976. Персон. – у Києві (1997, 1999, 2006, 2008, 2010, 2012), Порту (Португалія, 2006, 2008, 2012), Лісабоні (2010). Створює портрети визнач. діячів укр. Церкви, науки, літ-ри, культури (тут домінує увага до відтворення особистих рис, поет. сприйняття світу), а також пейзажі, натюрморти, те­мат. картини, фрески у реаліст., декор. і абстракт. стилях.

Тв.: «Біля вікна», «Зима. Недільний день» (обидва – 1984), «М. Грушевський» (1989), «Святійший Володимир – патріарх Київський і всієї Руси-України» (1995), «Кардинал Мирослав Любачівський», «Філарет» (обидва – 1996), «Йосиф Сліпий», «Симон Петлюра», «Любомир Гузар» (усі – 1997), «Святійший патріарх Мстислав», «Митрополит Іла­ріон (Огієнко)» (обидва – 1998); серія абстракцій «Червоні риби, які з’їли сон­це» (2002); «Португальська родина», «Дніпро», триптих «Порту» (усі – 2008), «Золота осінь», «Карпати» (обидва – 2009), «Вечір у Києві», «Катаріна і Олек­сандра» (обидва – 2010), «Україночка», «Соняшники і діти», «Осінній натюрморт із білими квітами» (усі – 2014), «Львівська панорама» (2015); декор. розпис «Кримська фантазія. Альтанка» (2013–15, Португалія).

Літ.: Ірина Лисенко-Ткачук. Портрети: Каталог. К., 1996–98; Овсієнко О. Слово про художника // Пам’ять століть. 1998. № 1; На межі II–III тисячоліть. Художники Києва: Альбом. К., 2009.

В. В. Демещенко

Стаття оновлена: 2016