Лисий Володимир Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисий Володимир Данилович

ЛИ́СИЙ Володимир Данилович (05. 11. 1893, м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 26. 12. 1966, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – громадсько-політичний діяч. Навч. в укр. г-зії у Тернополі, де 1910–11 очолював дра­гоманів. гурток, від 1911 – у Львів. ун-ті, завершив юрид. освіту у Віден. ун-ті. Організовував читальні т-в «Просвіта» і «Січ» у Терноп. пов., був чл. Укр. радикал. партії. Влітку 1917 мобілізов. до австро-угор. армії. У лютому–квітні 1918 – офіцер із доручень австро-угор. командування при УЦР (Київ); у січні–травні 1919 – референт держ. секр. внутр. справ ЗУНР І. Макуха. Працював у кодифікац. комісії Укр. нац. ради, підготував проект вибор. закону. Очолював пропагандист. підвідділ розвідув. відділу Начал. команди УГА, був офіцером штабу Гол. отамана Армії УНР С. Петлюри. У листопаді 1919 під час евакуації штабу потрапив у польс. полон, у лютому 1920 повернувся в Україну. В складі частин УГА генерала А. Кравса пере­йшов до Галичини. Від 1923 меш­кав у Тернополі, брав активну участь у відновленні й розбудові Укр. радикал. партії, яка 1926 об’єдналася з УПСР в Укр. соціаліст.-радикал. партію (1929–39 – заст. голови). Зі встановленням на тер. Зх. України рад. вла­ди восени 1939 перейшов працювати у Львів. відділ. АН УРСР, після нападу Німеччини на СРСР 5 липня 1941 признач. Міністром внутр. справ в Укр. держ. правлінні – уряді Я. Стецька. За нім. окупації – адвокат укр. кооп. установ у Львові. 1944 емігрував до Австрії, 1949 – до США. Співзасн. Укр. вільної громади Америки (1949), чл. редколегії, гол. ред. ж. «Вільна Україна». Водночас продовжував наук. студії у галузях соціології, політики, держ. права, особл. увагу приділяв розглядові питання про істор. і правові основи УРСР. Автор праць «Державний статус УРСР в 1917–1923 роках» (Мюнхен; Нью-Йорк, 1963), «Між­народно-правничий статус Укра­їни» (1967).

Літ.: Корбутяк Д. Д-р Володимир Ли­­сий // Вільна Україна. 1967. Ч. 53; Кость С. А., Крив’як Б. Б. Лисий Володимир // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3; Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Т., 2008.

С. А. Кость, Б. Б. Крив’як

Стаття оновлена: 2016