Лисий Микола Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисий Микола Степанович

ЛИ́СИЙ Микола Степанович (09. 05. 1941, с. Росохач Чортків. р-ну Терноп. обл. – 22. 01. 2007, там само) – учасник національно-визвольного руху. Орден «За муж­ність» 1-го ступ. (2006). Осво­ював цілинні землі у Казахстані, працював у колгоспі в рідному селі. 14 січня 1973 вступив до Росохац. юнац. нац.-патріот. під­піл. орг-ції, що ставила за мету боротися за незалежність Укра­їни, 21 січня того ж року взяв участь у встановленні в м. Чорт­ків нац. прапорів з нагоди 55-ї річниці проголошення УНР і 54-ї річниці злуки УНР та ЗУНР і роз­повсюдженні листівок з інформацією про арешти представників укр. інтелігенції. 11 квітня 1973 заарешт., під тиском доказів підтвердив свої дії. На суді проходив як свідок, однак за окремою ухвалою Терноп. обл. суду рік провів у слідчому ізоляторі. Наприкінці 1980-х – на поч. 90-х рр. – актив. учасник руху за незалежність. Був чл. «Меморіалу», Укр. Гельсин. спіл­ки, УРП, Респ. християн. партії.

Літ.: Юнаки з огненної печі. Х., 2003; Мармус В. Доля обрала нас: Спогади, док., статті. Т., 2004.

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2016